Захоплива історія популярного «кота, який хитає лапою»
Завдяки привабливій піднятій лапі й загостреним червоним вушкам ці знакові щасливі сувеніри несуть удачу своїм власникам впродовж століть.

«Китайська кішка, яка хитає лапою» добре відома всім — принаймні візуально. Цей символ кітчу, часто позолочений, повсюдний у китайських кварталах та азійських магазинах по всьому світу, однак такі милі маленькі статуї зовсім не китайські: вони родом з Японії.

Назва манекі-неко японською буквально означає «прикликати кішку», статуетка — вірна своїй назві й всупереч поширеній думці — насправді не розмахує своєю кінцівкою. У Японії, на відміну від західних культур, манять когось до себе долонею вперед, пальці спрямовуючи вниз.

З піднятою лапою, загостреними червоними вушками, монетами та іншими аксесуарами, манекі-неко впродовж століть приносить вдачу та процвітання — і хоча давні літописи рзповідають різні історії про походження, всі вони починаються в Японії.

Одна з легенд розповідає про кота, який народився в храмі отоку-дзи в районі Сетагая, Токіо в період Едо (1603–1868). За словами істориків храму, під час полювання з соколами регіональний правитель Іі Наотака був врятований від блискавки, коли цей кіт поманив його до свого храму. Вдячний коту за те, що він врятував йому життя, правитель зробив його покровителем святині, де з того часу поклоняються його символу. Сьогодні спокійні території ōтоку-джи усіяні тисячами статуй котів, що ваблять різними розмірами. Відвідувачі приїжджають, щоб побачити безліч білих котів — зазвичай у формі японського бобтейла, породи, яка часто виступає у місцевому фольклорі — і моляться до них про удачу.

У 1602 році імператорський указ звільнив усіх котів в Японії, маючи намір використати природну здатність котів до боротьби зі шкідниками, особливо в шахтах. Після занепаду торгівлі шовком коти, як наслідок, залишалися оберегами для процвітання бізнесу, адже міста від збільшення популяції гризунів рятували саме ці муркотливі улюбленці. Однак це більше, ніж проста боротьба зі шкідниками — це догляд за котом, який пожинає плоди для свого власника. Важливість манекі-неко полягає в його міфологізованій силі приносити щасливудолю доглядачеві.

Японське прислів'я neko wo koroseba nanadai tataru (дослівно — якщо ви вб'єте кота, це переслідуватиме вашу сім'ю протягом семи поколінь), базується на народній вірі, що коти помстяться і мають довге життя на відміну від людських. Цей образ використовується як оберіг, призначений для залучення бізнесу та сприяння процвітанню. Його можна знайти біля входу в ресторани та магазини, де своїми приємними котячими мордочками та піднятою лапою він може запросити клієнтів і запропонувати їм увійти.

Залишається незрозумілим, як ці знакові статуї поширилися за межами островів Японії, щоб стати настільки відомими по всій Азії та решті світу. Зараз все пояснимо. Сучасний вигляд статуетки датується періодом Мейдзі (1868–1912). Намагаючись виглядати ідеальніше для консервативного Західного світу, уряд Мейдзі прийняв Указ про публічну мораль у 1872 році. Закон забороняв фалічні чари, які часто демонструвались у місцях проституції. Манекі-неко використовувались як прикраси для заміни страрих ритуалів, а образ статуетки котика як амулета для процвітання незабаром поширилося на інші азіатські країни та громади.

Незабаром такі зображення виявились мультимедійними персонажами в мистецтві, моді та навіть у відеоіграх. Ця міфологія котів була поширена на всю сучасну популярну культуру.

Де їх знайти?

У магазинах та на підприємствах по всій Японії. З історичної точки зору, Музей мистецтв Манекі-неко в Окаямі демонструє колекцію понад 700 статуеток котів із різних століть. Існує навіть вулиця Манекінеко-дорі («Приваблива вулиця котів») у місті Токонаме, префектура Айті, де вулиці прикрашають десятки таких керамічних статуеток. А в Токіо ви можете відвідати святиню Імадо, яка також продає свою власну історію про манекі-неко. У США люди, яким не вистачає удачі, можуть відвідати музей щасливих котів в штаті Огайо в Цинциннаті, де представлено понад 2000 реплік «котячої ікони».

Але, мабуть, найкраще місце, де можна побачити манекі-неко, — це його природне середовище проживання: сидячи на касі, махаючи лапкою та запрошуючи до себе.