Сергій Квіт: «Стати хорошим фахівцем — це насправді замало для людини,
що формує себе»
Український освітній і громадський діяч, педагог, літературознавець, журналіст, голова Агентства із забезпечення якості вищої освіти, міністр освіти і науки України у 2014–2016 роках
Освіта як спосіб турбуватися про себе

Для чого нам вчитися? Це цікаве запитання. Я думаю, що кожне покоління всіх часів і всіх країн світу ставить собі такі запитання. А тепер у нас ще й нові виклики — пов'язані з пандемією. Адже всі процеси навчання відбуваються значною мірою онлайн.

Не хочу сказати, що я занадто консервативний, аби стверджувати, що пандемія дала нагоду людям не витрачали зайвий час на те, щоб кудись їздити на навчання й вони здобувають знання онлайн, використовуючи можливості інформаційних технологій тощо.

Що нам робити в такі часи? Це цілком філософське питання. Я б згадав концепцію Мішеля Фуко. Дуже люблю цього філософ, думаю, що він майже геніальний. Суть його концепції така: турбота про самого себе. Фуко стверджує, що він лише сформулював цю концепцію, а походить вона ще із Давньої Греції. Грецькі філософи мали на увазі, що не кожна людина може займатися філософією, а тільки та, яка має до себе певні вимоги для того, щоб бути філософом. І тому ми повинні турбуватися про себе, аби відповідати певному бажаному рівню.

Для чого нам університет?

У наші часи це запитання важливе не лише для молоді, яка закінчує школу та готується стати студентами. Не лише для студентів, але й значною мірою для їхніх батьків. Чому? За результатами соціологічних досліджень, ми бачимо, що батьки часто відіграють велику роль у виборі професії. Їхня думка дуже важлива. І зараз з'явилася корисна тенденція — люди починають вкладати в освіту, розуміють, що час треба витрачати на себе.

Це вже правильна позиція. Думаю, якщо ви дивитеся телебачення, берете участь в якихось дискусіях, то часто чуєте слово «успіх», різні думки, що треба бути успішним. І що ж таке — «бути успішним»? Для різних людей це звучить по-різному. Всі неоднаково це формулюють, є різні традиції. По-різному, знову ж таки, успіх уявляють у родинах. Є моменти, скажімо, пов'язані з історичною спадщиною.

А що ж означає бути успішним? Кажуть, бути успішним на ринку праці — це коли тебе беруть на роботу і добре платять. Оце, я думаю, той мінімум, яким обмежується більшість розмов молоді. Ви закінчите університет, потім знайдете хорошу роботу, за яку будуть непогано платити… Але давайте подумаємо: можливо, це логіка якогось виконавця?

Хорошого виконавця, що хтось колись йому хороше заплатить. Але все ж це психологія виконавця. Тобто людина з такими думками прилаштовується до певної системи. Тому я думаю, що ми, як мінімум, маємо вести розмову про те, щоби хотіти бути лідером. Що таке бути лідером?

Лідерство — це..?

Лідерство — це також цікава тема, якщо ми говоримо про університетське життя і контекст лідерства в університеті. Як правило, помічаємо, що це більше пов'язано з харизматичністю ректора, який є лідером і який когось за собою веде. Я вважаю, що це хибна думка. У контексті університетського життя, лідерство — командне поняття. Хто ж такий лідер? Я не думаю, що в цьому випадку ми маємо на увазі когось авторитарного, хто всіма керує. Це не наш типаж.

Кого вважати лідером? Людину, яка бачить перед собою цілісну картину. Якщо вона приходить працювати в якусь організацію, то бачить її повну концепцію, місію, мету. А отже розуміє, що вона може зробити, коли прийде в цю організацію. І чи буде в цілому її робота корисною для організації, а не лише якщо вона виконуватиме доручені завдання. Тобто бути лідером — означає цілісно розуміти, що ти робиш, чим ти займаєшся.

Коли молода людина приходить в університет, очевидно, їй варто запитати себе: яким лідером я хочу бути? Почати варто із запитання «хто я є?» Все починається з цих глобальних і філософських запитань.

Тож, студентські часи — це насправді ті роки, коли люди починають рефлексувати, ставити собі ці запитання й звертати на це увагу.

Гідність стати тим, ким хочеш

Повернімося до запитання, для чого нам вчитися. Думати, що зробити кар'єру і стати хорошим фахівцем — це насправді замало для людини, що формує себе. Без пафосу, а суто технічно я хочу вжити слово «гідність». Зверніть увагу: українське слово «гідність» не має відповідника в англійській мові. «Dignity» — це не те саме. Гідність в українському контексті — щось, що або є, або немає.

Тож, якщо ми думаємо про цінність і важливість освіти, то варто розуміти, що освіта — це турбота про самого себе. Сміливість ставити запитання «хто я є?» і «ким я хочу бути?» Варто формувати лідерський підхід так, ніби молодій людині належить весь світ. Це нормально.