Олег Покальчук: «Як показує історія, чим більше людей гноблять, тим більше вони слухаються»
Є можливість боротися або завмерти. У тоталітарній ситуації люди завмирають. Це модель виживання.
Письменник, соціальний психолог Олег Покальчук і журналіст Микола Вересень поговорили про війну й мир, політику Заходу й агресивну політику Росії. Чому європейським молодим політикам не вийде домовитись з Росією та як захищатись Україні. Розмова відбулась на платформі «Аналізуй» в рамках циклу «Антирадянська історія». Ми публікуємо скорочену версію розмови. Повністю інтерв'ю дивіться тут.


Про свободу

Можливість витягнути щось із шухляди — це вже свобода. Я жив у часи, коли із шухляди нічого не можна було взяти, а тільки в шухляду все пхав. І це ще в той час, коли дисидентська дурість чималою була. Зараз ми реально інакші. А ця свобода реально помітна.

Про соціальні процеси та лідерство в політиці

Якщо ми приберемо у словосполученні «політичний рух» слово «політичний», то залишимо просто рухи. Це є соціальні процеси, які відбуваються достатньо загально завжди. Така україноцентричність і люди, які живуть на глобусі Україна, звичайно, цього не можуть прийняти суб'єктивно. Напевно, є і глобус Америки й глобус Німеччини, Польщі й так далі. Це нормально в межах кожної ідентичності. Але в принципі тенденції загальні. Ми традиційно звертаємо увагу на лідерів як маркерів цього процесу. Однак лідери дедалі більше відіграють другорядну функцію і вони не є маркерами точно.

Цивілізаційний розвиток

Ми запізнюємося в цивілізаційному розвитку, я маю на увазі Україна перебуває на кількасот років назад від Центральної Європи, яка вже пережила свої інквізиції та зміни. Тепер вона дуже така толерантна. Наприклад, ще недавно Індонезія боролася з голландськими колонізаторами, а тепер їм все це не важливо, а ми ще трошки це переживаємо. Ось в цьому і є різниця: ми просто відстаємо у фазі, тож і маємо певні медитативні преференції.

Люди, які народилися, або ініціювалися до політичного життя у 2014 році чи 2004, сприймають все інакше. Я не кажу, що ми мудріші за них, це абсолютно неправда, тому що так не буває. Але щоразу як вступаєш у нову політичну фазу — це приблизно як перший секс у людей. Їм здається, що вони відкривають світ і ні в кого такого не було. Як перше кохання — ви нічого, старі, не знаєте про це. Ви не розумієте, а ми розуміємо, знаємо. А потім ця вся поетика закінчується Розстріляним Відродженням. Не знаю, чим все це закінчиться у нас ця екстенсивність переживання, політична в тому числі. Війна, Майдан, всі ці речі. Заради чого все це було? Сказати, що все це частина світової історії, то це їх образить. Ми цього робити не будемо, бо багато так хто загинув.

Світосприйняття в Україні

Хто може змінити твій гормональний баланс чи гормональний баланс якої-небудь людини? Якийсь кортизол видадуть, або серотонін чи дофамін у мозок. Причому для мозку взагалі немає різниці, бо відбувається ситуація в уяві людини чи в реальності? Ось такі ми політичні тварини як казав Арістотель. Я не хочу вживати тут такий заяложений мем «чорний лебідь» імені Телеба. Але якісь не кваліфіковані ситуації складаються в обставини, які історики з розумним виглядом називають «це була воля народних мас», «це була мудрість там когось». Ну історія так влаштована, коли закінчилися хроніцисти й з'явилися історики, то почалася ця дурня — пояснення заднім числом. Тому в мене немає відповіді. Якби вона в мене була, то я б мав, напевно, багато неправдивого. Я розумію, що процеси впливають. Як, до речі, і в людському організмі. Немає такого: ми зробимо тобі укол і ти станеш дуже розумним, або навпаки.

Що може бути замість демократії? А якщо просто врядування? Урядування цілком можливе без суспільства взагалі. І всі тисячі років історії попередньої доводять, що це цілком реалістично. Ба більше, діяльність держави, починаючи від єгипетських династій, закінчуючи Китаєм, триває. Останній, можливо, дуже довго ще проживе, а суспільству й нормально.

Сучасний приклад націоналізму — це масовий спротив демократії, в її теперішньому, спотвореному вигляді. Те, що ми спостерігаємо сьогодні — це не архаїчний приклад націоналізму. Націоналізм передбачає певний конструкт поведінки, опції, лідерства. Це все має більше відношення до соціалізму, ніж до націоналізму.

Про громадянське суспільство

Громадянське суспільство, яке на щось впливає — це міф. Це класно з точки зору ментальної гри, але коли ти починаєш з цим працювати, то я завжди, коли читаю якісь там лекції, згадую такий приклад. У мене мотоцикл американський і там дюймова система. Ти береш металевий ключ, який дуже схожий, але ж воно не лізе. Схожий трохи здавалося, але не лізе на цю гайку ніяк. Ось таке громадянське суспільство і його реалії. Почнімо рахувати демографію, гроші, людей, інтелект, ресурси, зовнішні впливи. Як тільки ми зрозуміємо — чи готові ми платити й скільки. Частина суспільства в принципі готова і ми побачили це на початку війни. Але в якийсь момент суспільство спитало «квитанції де?». Тому з точки зору впливів, ідея, яка змінює, повинна мати три параметри. Перший —повинна бути зрозуміла. Другий — досяжна. Третій — бути прийнятною: простою, примітивною для всіх.


Про Білорусь і Росію

Люди, які були комуністичним баластом, — біологічно відходять. Другий момент, що діти консерваторів — завжди ліберали. У радянські часи, як ми пам'ятаємо, було порівну і стукачів, і дисидентів. І воно так і залишилося. І у Білорусі зараз так є. Інакодумці й провладна сволота. Як показує історія, чим більше людей гноблять, тим більше вони й слухаються. Так буває в історії. Це перетворюється в опцію виживання. Є можливість боротися або завмерти. У тоталітарній ситуації люди завмирають. Це модель виживання.

Російська культура до теперішньої Росії ніякого відношення не має. Немає ніякої Росії, яку Росія пропихає в телевізор. Є влада, яка узурпована кремлівською бандою. Чим це закінчиться? Це імперія, це світове кодування. Росія не зважає на людську гідність чи цінності. Там людина не є цінністю і ніколи не була нею. Не можна підходити до аналізу поведінки імперії раціонально. Військова сфера, натовці не мають абсолютно ніяких ілюзій або сентиментів щодо Росії, вони все дуже чітко бачать, але вони залежні люди.