Нобелівська премія миру: хто така Марія Ресса та чому їй загрожує до ста років в'язниці?
Цілих 86 років Норвезький Нобелівський комітет оминав своєю увагою ЗМІ та працівників медіа. Та й загалом за всю історію найпрестижнішої миротворчої премії світу її присуджували журналістам лише двічі: у 1911 р. австрійцю Альфреду Фріду, який виступав проти воєнних кампаній та за обмеження зброї, а у 1935 р. нагорода дісталася в'язню концтаборів, радикальному пацифісту і антифашисту Карлу Осецькому. І от у 2021 р. – втретє в історії – Нобелівську премію миру розділили два журналісти: редактор російської «Новой газеты» Дмитро Муратов і гендиректорка філіппінського новинного видання Rappler Марія Ресса.

Журналісти вибороли цю нагороду у запеклій боротьбі: конкурс став третім в історії за кількістю номінантів, яких цього року було аж 329. Експерти не називали медійників фаворитами гонки, натомість перемогу віддавали Всесвітній організації охорони здоров'я (ВООЗ) за її боротьбу з пандемією. Ставки робилися й на екоактивістку Грету Тунберг, російського опозиціонера Олексія Навального та лідерку білоруської опозиції Світлану Тихановську. Проте Нобелівський комітет вирішив інакше та нагородив журналістів за їхні «зусилля щодо захисту свободи вираження поглядів, що є передумовою демократії і тривалого миру». Причому обидва журналісти борються з авторитарними режимами у своїх країнах.

Дмитро Муратов відразу після оголошення лауреатів заявив, що ця премія належить шістьом його загиблим колегам «Новой газеты», які стали жертвами російського режиму через свої розслідування. Символічно, що переможці премії стали відомі напередодні, як виповнилось 15 років з часу загибелі журналістки «Новой газеты» Ганни Політковської, відомої зокрема своїми викривальними публікаціями про ситуацію в Чечні. Однак якщо про кремлівські злочини українцям добре відомо, то для багатьох філіппінська репортерка Марія Ресса буквально стала відкриттям. Тож хто вона така перша в історії філіппінка, яка отримала «Нобеля»?

Народилася Марія Ресса в 1963 р. у Манілі, а у віці десяти років переїхала до Сполучених Штатів. Там вона із відзнакою закінчує Принстонський університет, і, вигравши фулбрайтівську стипендію, у 1986 р. повертається на Філіппіни, аби продовжити навчання в Університеті Діліман. Тоді в країні відбувається Жовта революція: авторитарний президент Фердинанд Маркос виграв чергові вибори, однак опозиція їх не визнала, а сотні тисяч людей вийшли на протест, прогнавши диктатора. На тлі таких політичних баталій Ресса розпочинає кар'єру на телебаченні.

Довгий період Марія Ресса співпрацює з американським каналом CNN: вона розслідує діяльність терористичної організації «Аль-Каїда», бере інтерв'ю у президентів та прем'єр-міністрів, висвітлює політичні кризи і веде репортажі зі Східного Тимора, де після референдуму стався спалах насильства. А у 2008 р., працюючи на ABS-CBN, їй довелося рятувати знімальну групу репортерки Сесілії Дрілон, яка потрапила у полон до ісламістського угруповання «Абу-Сайяф». Цю історію Ресса описала у своїй книзі «Від Бен Ладена до Facebook: 10 днів полону, 10 років тероризму».

Відзначивши величезну роль соціальних мереж у Арабській весні, Ресса у 2012 р. створює новинне видання Rappler, для якого головними стають соцмережі та нові медіа. У ньому Ресса та її команда публікують свої викривальні статті про корупцію та злочинні угруповання, що дошкуляло як політикам, так і бізнесменам. Це стало причиною для ухвалення у 2014 р. «Закону про запобігання кіберзлочинів», за яким можна було позиватися до суду за наклеп в інтернеті.

Помилка редактора і цей закон стали фатальними для Марії Ресси. У 2012 р. її видання опублікувало розслідування про корупцію відомого філіппінського бізнесмена Вілфредо Кенга, якого також запідозрили у наркоторгівлі та контрабанді людей. Тоді ще закон не вступив у дію. Однак у 2014 р. редактор Rappler вирішив виправити у цій статті банальну друкарську помилку, що згодом у суді визнають як повторну публікацію матеріалу, а отже, і можливість позиватися щодо наклепу. Мало хто сумнівався, що справа проти журналістки політично вмотивована, однак попри це її засудили до 6 років в'язниці. Нині її випустили під заставу, однак якщо вирок підтвердять, вона знову опиниться за гратами. І така ймовірність дуже висока, оскільки журналістці оголосив війну сам президент Філіппін Родріго Дутерте.

Марія Ресса гостро критикує політику авторитарного лідера, який грубо порушує права людини, без суду вбиває підозрюваних наркоторговців, а журналістів називає злочинцями. Rappler опублікувало звіти, в яких йдеться, що головнокомандувач використовує «фабрики тролів», аби управляти громадською думкою філіппінців, та створив новинні сайти, на яких поширює вигідні для себе фейки. Наприклад, новини, що його опоненти нібито пов'язані з наркотиками чи фальсифікаціями виборів.

Rappler взявся за розвінчування цих фейків, тож «фабрика тролів» Дутерте зосередилася на цькуванні Марії Ресси. Міжнародний центр журналістів підрахував, що на кожний коментар на її підтримку в середньому приходиться 14 хейтерських повідомлень. Сама ж журналістка розповіла, що у дні, коли публікує критичний матеріал про філіппінського президента, отримує по 90 повідомлень щогодини. Їй погрожують ґвалтуванням, тортурами та бажають смерті. Коли ж Facebook порадив скаржитися на такі погрози, то Ресса підрахувала, що поки вона пише скаргу на одне таке повідомлення, їй приходять ще чотири.

Нині проти Марії та її видання відкрито аж 11 кримінальних справ – від поширення кібернаклепів до ухиляння від сплати податків. Якщо за всіма пунктами її визнають винною, то їй загрожує 100 років позбавлення волі. Однак Ресса всі звинувачення відкидає та обіцяє й надалі боротися за правду. Каже: «Нині найкращий час, аби бути журналістом. Коли займатися цією роботою стає найбільш небезпечно, це значить, що саме у цей момент це найважливіше».