Йоханан Петровський-Штерн: "All inclusive - це туристична утопія"

Професор Crown Family з єврейських студій та професор єврейської історії на історичному факультеті Університету Нортвестерн (США, Чикаго).
Попереднє дослідження

Для того, щоб зрозуміти, що ти бачиш, ти маєш знати, що ти бачиш. Дуже багато туристів подорожують, як одного разу подорожував Марк Твен (якщо ви хочете прочитати найантиєвропейськіший тревелог, який колись було написано, то читайте цього американського автора). Він хоча й дуже смішний, але не дуже слушний. Марк Твен мандрує Європою та бачить різні мертві музеї, церкви й всю цю занедбану архітектуру. Звичайно, це все абсолютно його не приваблює. Він розповідає це зі сміхом американця над Європою. Я б сказав, що це не мій сміх: «Пане Семюель Клеменс» — так його насправді звали, — «було б непогано, якби ви взяли й прочитали б декілька книжок про те, що ви бачите, то у вас би був інше уявлення про це». Власне я це кажу не тому, що я це знаю, а тому що мене цьому навчили батьки.

Приміром я лечу до Німеччини викладати у Вільному українському університеті в Мюнхені і я вмикаю собі фільм про Людвіга ІІ Баварського, який побудував всі ці феноменальні замки в Баварії. Я приїду лиш за три дні до Нойтшванцталь, однак вже знаю багато про цього останнього баварського курфюрста. Це неймовірно важливо, бо коли ви бачите, то ви думаєте, що ви розумієте. Ви не розумієте — ви бачите. Бачення й розуміння — це різні речі, які обов'язково треба знати підписникам платформи «Аналізуй».

Що не так з туристичною утопією?

Що означає ця ідея, коли люди їдуть туди, де власне все all inclusive? Чому всі шукають такого і, головне, як до цього ставитися? Вам не треба дбати про їжу, бо вас там годують, вам не треба думати, де спати, бо у вас розкішні умови. У вас є гаряча вода. Не менш важлива річ. Звичайно, басейни, різні ресторани: веганські чи, навпаки, з великим вибором м'яса. Все, що завгодно.

Власне б я хотів нагадати нам усім, що подорож у світській європейській літературі починається з утопії. І ця утопія, куди ви приїжджаєте, де all inclusive — це соціальні умови повної рівності. Виявляється, це те, про що мріяв Томас Мор у своїй «Утопії». Те, про що розповідає у своєму «Місті Сонця» Кампанелла, або Дідро в «Подорожі» Бугенвіля. Але все це мандри. Тобто люди подорожували й відкривали ці утопічні місця і, повертаючись, розповідали: «Там є таке...».

Скажімо, Вольтерівський Кандід побував в Ельдорадо й оповідає, наскільки там розкішне й фантастичне життя. Вони навіть викидають золото й дорогоцінне каміння кудись при дорозі, бо воно нікому не потрібне: це брухт, пил, якісь нецікаві камінці. Коли ми подорожуємо, щоб насолоджуватися цією утопією, ми отримуємо: їмо, відпочиваємо в кінотеатрах чи йдемо на танцмайданчики, чи сидимо у воді й п'ємо 16 разів на день піно-коладу. Тобто такий абсолютный кайф споживацтва. Я абсолютно не можу цього винести і для мене це дикість. Адже людину робить людиною не можливість отримувати, а здатність віддавати.

Для мене дуже важливо, що я роблю віддаючи, знаходячись у цих умовах. Скажімо, я сиджу з сином в Єрусалимі й ми читаємо «Божественну комедію» Данте. От власне знаходячись в утопічному просторі, я просто питаю: що ви можете зробити для своєї роботи, для дітей, сім'ї? Йде мова про необхідність віддавати, а не тільки отримувати від навколишнього світу, за який ви заплатили.

Пізнай самого себе

Ви, панове, думаєте, що ми подорожуємо для того, щоб дивитися на щось і аби зрозуміти вище, яке за межами нас. Найважливіше — ми їдемо зрозуміти самих себе. Ви зрозумієте, хто ви є, що за людина поруч з вами? Чи хочете ви бути з цією людиною? Чи цій людині приємно з вами? Хто ви є? Чи ви можете йти пішки дві, три, чотири, п'ять годин містом і роздивлятися якісь цікаві речі? Чи вистачить у вас наснаги провести вісім годин у музеї Відня?

Власне дуже важливі речі можна про себе зрозуміти подорожуючи. Мандри — це завжди те, що я називаю словами Сократа «пізнай самого себе». Це така дуже важлива річ, яка пов'язана з подорожжю, яку ми не розуміємо. Нам завжди здається, що ми подивимося і зрозуміємо, що таке «Нічний дозор» Рембрандта, коли ми поїдемо до Амстердаму, або чому не падає Пізанська вежа. Але насправді ми зрозуміємо, чим є ці культури для нас? Що ми розуміємо про самих себе?