Байденівсько-Обамівська адміністрація? Ні, не хочу!

Професор Crown Family з єврейських студій та професор єврейської історії на історичному факультеті Університету Нортвестерн (США, Чикаго) є давнім другом «Аналізуй», якого ми час від часу ми запрошуємо до наших розмов, аби звірити годинник подій, що відбуваються в Україні, США та загалом у світі. До вашої уваги стисла  текстова версія розмови Штерна і Вересня в ефірі «Аналізуй», повний формат можна переглянути тут.

Байден чи Трамп?

Звичайно, що абсолютно більшість євреїв за останні 100-120 років в Сполучених Штатах голосували за демократичну партію. Ситуація дуже сильно змінилася перш за все тому, що сучасна влада, Байденівська адміністрація робить дуже мало, майже нічого для того, щоб зупинити те, від чого я залежу напряму — антисемітизм на кампусах. Нескінченні атаки проти єврейських студентів, проти єврейських викладачів. І, звичайно, нове обрамлення слова сіоніст, яке стало синонімом «загарбника», колоніста, імперіаліста, — ворога народу. Все, що завгодно, далі по марксистському вокабуляру, як вам заманеться. 

От в мене під вікнами збираються пропалестинські та антиізраїльські демонстранти, для яких важливіше показати всім, що будь-хто, хто підтримує Ізраїль, хто наважиться проти них щось сказати, чи з ними принаймні вийти на диспут, є абсолютним ворогом, якого треба затоптати, знищити і так далі. Звичайно, що я від цього залежу, і звичайно для мене дуже важливо, що єдина людина в Байденівській адміністрації, чи принаймні в цей час, це пані Еліс Стефаник (вона стала наймолодшою жінкою, коли-небудь обраною до Конгресу, республіканка, — ред.) яка в Конгресі виступає за посилення боротьби з антисемітизмом, вона, власне, трампівська людина. Розумієте? Можна з цим сперечатися, можна казати, оця саме МАGА — Make America Great Again, трампівський рух, що це ксенофобський, антидемократичний, антиліберальний рух.

Але, як казав один мій вчитель в Київському університеті — це «дурня сивої кобили». У першу чергу, з погляду того, що відбувається стосовно людей моєї етнічної меншини в США, мені безумовно хотілося б бачити Трампа. Хоча таке ставлення до меншини у республіканців — це дивна річ. Протягом останніх 100 років захист етнічних меншин в США це була справа демократів. 

Чи є дебати між пропалестинськими людьми і тими, хто може грамотно апелювати до них?

Є ціла низка дуже сильних американських телеведучих, скажімо, Білл Мар і інші, які абсолютно не обов'язково і в більшості випадків не єврейського походження.

Але вони розуміють, ви починаєте атаку проти євреїв, ви продовжуєте з іншим вибраним якимось для биття з іншою меншиною, з іншою групою, — ви підриваєте основи держави. Тому в цьому випадку я вам скажу таку річ. Хамас і Путін — близнюки-браття, тому що вони роблять одну і ту ж річ. Вони хочуть знищити країни, які тримаються на ліберальних, не їхніх цінностях.

Так, проводяться такі полемічні заходи і в Оксфорді, і в Кембриджі, і в США, і на кампусах. Звичайно, в більшості випадків, якщо людині, яка захищає Ізраїль, або євреїв, що захищають Ізраїль, дають слово сказати, вона ставить 2-3 питання. І все, з тієї сторони зникає супротив, тому що з цієї сторони немає фактів — от в чому справа, розумієте. 

Республіканці на чолі з Трампом готові підтримувати Україну?

Дайте мені вам розповісти історію. Дивіться, жовтень 2014 року, майже 10 років тому. Янукович вибирає антиєвропейський вектор і готовий лягти під митний союз. Починаються протести в Києві. Я розумію, що ці протести так просто не закінчаться. І я телефоную, а потім пишу листа Олексу Мотилю. Олекса Мотиль в університеті Ратгерса, дуже сильний, прекрасний, фантастичний політолог. Письменник, художник,я вчуся на його книжках. Так-от я телефоную і кажу: Олексо, це все дуже погано закінчиться, нам якось або через медіа або через ваші зв'язки вийти на людей у Вашингтоні і сказати їм що треба бути дуже уважним до того, що відбувається в Україні. Він каже: Добре, я спробую зв'язатися зі своїми людьми, які можуть нас запросити, щоб ми провели з ними круглий стіл і пояснили, що відбувається. 

Через декілька тижнів починається биття на Майдані, розганяють наметове містечко і починається вихід сотень тисяч киян з протестами проти такого знущання зі студентів і проти розворота країни у бік Росії. Я знов пишу Мотилю, нам треба просто негайно щось робити. Це добром не закінчиться, це не закінчиться ніякими домовленостями. Буде дуже зле. Він дзвонить, він робить якісь контакти. В грудні вже починається це наповну, коли Майдан стоїть під мільйон людей і на вулиці температура -18, а люди стоять і вогнище розведені і Беркут вже готується до того, щоб почати атаку проти тих. Доповідають Мотилю: нас це не дуже цікавить. 

Так-от, 10 років пізніше, в цьому році, у Вашингтоні, проходить велика конференція на підтримку України. Там міністр закордонних справ України, політичний бомонд, власне республіканці прийшли послухати все це. На сцені ваш покірний слуга і декілька дуже відомих політологів і нам ставлять питання. Ми відповідаємо, а потім у перерві я підходжу до одного з цих людей, його звуть Юджин, він київського походження, дуже багато років в Сполучених Штатах, один з найвідоміших фахівців і радників ЦРУ. Власне, радник з питань Східної Європи.

Він розмовляє російською, він читає українською, він тримає руку на пульсі. Я його питаю, — в чому справа? Ви що, не знали, чим це закінчиться? Ви, людина, яка має інформацію з розвідки. Ви що, не розуміли, що відбувається? Ви не розуміли, куди йде все, що починається на Майдані і чим це може закінчитися? Особливо, з погляду, російсько-українських стосунків. 

А він мені відповідає, що вони це все бачили, попередили своєю чергою владу і, тепер слухайте уважно, — нам з адміністрації Обами сказали, що ця територія не цікавить, вона знаходиться за межами наших політичних геополітичних зацікавленості. Ми можемо скільки завгодно говорити наколоті апельсини та печиво Держдепартаменту, але ось вам з перших рук інформація. Він мені це каже і я розумію, чи хочу я, щоб Байденівсько-Обамівська адміністрація продовжувала займатися тим, що є політикою Сполучених Штатів у Східній Європі. Ні, не хочу! Будь-яка зміна буде краще, ніж те, що є зараз.