Генерал Шон Кленсі: Українцям ніколи боятися. Вони зайняті тим, щоб адаптуватися, знаходити нові рішення

Генерал Шон Кленсі: Українцям ніколи боятися. Вони зайняті тим, щоб адаптуватися, знаходити нові рішення

Київський Безпековий Форум (KSF), що проходив 23–24 квітня, зібрав міжнародних лідерів для обговорення майбутнього безпеки Європи. Під час заходу голова Військового комітету ЄС генерал Шон Кленсі наголосив, що Україна вже стала не лише отримувачем допомоги, а й джерелом інновацій, досвіду та лідерства у сфері безпеки. Повну версію промови дивіться за посиланням.

Фото KSF.

Чотири роки повномасштабної війни. Чи є світло попереду? Це не лише риторичне питання — це реальність. І цю думку поділяють не лише українці, чия мужність і стійкість сьогодні визначають хід цієї боротьби. Ми пам’ятаємо події 2022 року, коли бачили кадри, що облетіли весь світ: українські фермери відтягували російські танки своїми тракторами, і ми аплодували їхній винахідливості. Але тоді ми побачили й глибшу правду: стійкість — це не лише риса війська, а й рішучість, творчий підхід і незламність звичайних людей. Саме це перетворює таку країну, як Україна, на фортецю. І це той урок, який Європейському Союзу необхідно засвоїти.

Український народ бореться не лише за виживання, а й у багатьох сенсах захищає майбутнє всієї Європи. Попри темряву війни, руйнування і величезні людські втрати, Україна продовжує генерувати світло — світло мужності на полі бою, стійкості, витримки під тиском та інновацій у найтяжчі часи.

В Ірландії щороку люди збираються на особливе свято, щоб зустрічати світанок. Це просте, але потужне нагадування: навіть у найтемніші часи ми не самі. І коли я роблю це, я завжди згадую Україну, адже світло — це те, чого ми досягаємо разом. Коли я думаю про Україну, коли відвідую її, я бачу не лише витривалість, а й колективну силу та рішучість, що виходять далеко за межі поля бою. Ми всі це бачили: очікували, що країна не витримає й кількох днів, але вона тримається і адаптується, впроваджуючи інновації та нові технології в реальному часі. Суспільство продовжує функціонувати і творити в умовах, які були б надзвичайно складними для будь-якої іншої країни.

Україна пережила довгу ніч, але не стояла, склавши руки в темряві — вона наполегливо, крок за кроком, рухалася вперед. Наслідки цієї війни надзвичайно глибокі. Для України вони вимірюються людськими життями, переміщенням людей і сімей, руйнуванням міст. Для Європи це також стратегічний сигнал до пробудження. Ілюзія того, що повномасштабна війна не може повернутися на наш континент, більше не існує. Ми бачимо: ця загроза є реальною і безпосередньою. І безпека України — це також безпека Європи. Це не лише меседж солідарності, а констатація факту.

Європейський Союз разом із державами-членами рішуче реагує на цю війну. Уже мобілізовано 130 мільярдів євро допомоги — військової, гуманітарної та економічної, що робить ЄС найбільшим донором підтримки України від початку повномасштабного вторгнення. Додаткова позика в 90 мільярдів євро має бути фіналізована найближчим часом — це може статися навіть зараз, коли я говорю.

Ще одним ключовим елементом підтримки є місія ЄС із надання військової допомоги Україні. У межах цієї програми вже підготовлено 90 тисяч українських військових. Ці зусилля координуються безпосередньо з НАТО, яке залишається основою європейської безпеки й оборони, забезпечуючи колективну оборону та координацію підтримки України країнами Альянсу. Європейські члени НАТО і країни ЄС прискорюють співпрацю з українськими партнерами та збільшують інвестиції в обороноздатність.

Європейський Союз приділяє особливу увагу стійкості суспільств, тоді як НАТО забезпечує загальну військову основу. Разом ми формуємо комплексну європейську архітектуру безпеки. Дивлячись у майбутнє, ЄС готує наступну фазу місії підготовки, щоб у потрібний момент реалізувати її оперативно, у координації з НАТО та коаліцією охочих. І ця нова архітектура матиме один чіткий наслідок — посилену підтримку України.

Водночас ми розуміємо, що ця війна не існує у вакуумі. Події в інших регіонах, зокрема конфлікти, впливають на глобальну ситуацію. Порушуються ланцюги постачання, зростають ціни на енергоносії, що дає Росії можливість отримувати додаткові прибутки. У відповідь Європейський Союз діє проти російського «тіньового флоту», який обходить санкції та створює ризики для морського довкілля і економік прибережних країн. У співпраці з міжнародними партнерами ми зміцнюємо безпеку судноплавства. Нещодавно було ухвалено 20-й пакет санкцій проти Росії, який охоплює як економічні, так і безпекові аспекти.

У сучасному взаємопов’язаному світі події в одному регіоні безпосередньо впливають на інші, тому наша відповідь має бути скоординованою і постійною. Цей форум порушує низку важливих тем: ядерну безпеку, міжнародну солідарність з Україною, трансатлантичну єдність, глобальну безпеку, оборону і сучасні технології, боротьбу з дезінформацією, стійкість суспільств та інфраструктури. Усі ці питання взаємопов’язані, і Україна перебуває в центрі кожного з них — як отримувач допомоги, але також як партнер, що ділиться досвідом і знаннями.

Україна продемонструвала надзвичайну винахідливість і гнучкість в умовах колосального тиску. Вона масштабує виробництво дронів, розвиває новітні технології та цифрові рішення навіть у найскладніших умовах. Супутниковий зв’язок, системи спостереження — усе це стало невід’ємною частиною сучасних операцій. Обмін досвідом між Україною та країнами ЄС створює взаємні переваги. Навіть у найважчі часи дух єдності перемагає.

Українцям ніколи боятися — вони зайняті тим, щоб адаптуватися і знаходити нові рішення. Саме цей дух значною мірою визначає силу України у цій війні. Водночас ми повинні залишатися реалістами: виклики величезні, війна триває, і підтримка має бути постійною — як військова, так і економічна та суспільна.

Втома є ризиком, і її потрібно усвідомлювати та зменшувати. Чи є попереду світло? Безумовно. Але воно не з’явиться саме по собі — його потрібно створити спільними зусиллями.

Я хочу окреслити три ключові думки. По-перше, відданість Європи залишається непохитною — ЄС підтримуватиме Україну стільки, скільки буде потрібно. По-друге, єдність — це наша найбільша сила. По-третє, майбутнє України — це майбутнє Європи. Безпечна і стійка Україна посилює Європу. І кожен українець, з яким я спілкувався, не має наївного оптимізму, але має впевненість.

Так, попереду є світло — не тому, що шлях легкий, а тому, що Україна продовжує рухатися вперед, і ми рухаємося разом із нею. Європейський Союз стоїть поруч з Україною, тому що її безпека — це безпека Європи. Адже майбутнє України — в ЄС. І разом ми зробимо так, що світло попереду не лише побачимо, а й досягнемо.