Михайло Гончар: Хто підірвав Північний потік?

Що стосується українського сліду, то я далеко не погоджуюся. Те, що нам це приписують, то, звісно, мотиви в нас були. Але знову ж таки ми не є Балтійська країна. Бо в Чорному морі ми ще могли це зробити. Хоча знову ж таки ця версія видається досить смішною. Бо хтось з яхти без спеціального обладнання ось так собі пірнув. Не все що видається правдоподібним є правдою.

А приписати нам це намагаються навіть та ж Росія, яка найбільше постраждала, бо перервався експортний потік газу, який приносив десятки мільярдів. У неї була до останнього робоча версія, що це діло рук американців. Інша версія — спільно американці та норвежці. Мовляв, американці хочуть зайняти європейський газовий ринок, норвежці — так само тут працюють. Вони зараз тут номер один, а раніше була Росія. І в них мотиви були.

А німецьке слідство пішло якось по українському сліду. Ми не чули жодних коментарів, аби інші версії розслідувалися, стосовно тієї ж Америки чи Росії.  Адже колишній російський заступник Міністра з енергетики розписав, як це спрацювало, і що російська версія є єдино правильною. 

Я пригадав ситуацію з німецькою компанію Uniper, що мала збитків на 13 мільярдів євро. Остання, до речі, виграла цей арбітраж. А інші компанії? Тож Газпром мав послатися, що контракті домовленості з європейцями були зірвані, то апелювали до статті «форс-мажор» у контракті. Бо їм це було потрібне. Те, що вони називали форс-мажором, що раптово почали ламатися турбіни Simens. То партнери цього не сприйняли — у вас має бути інша турбіна.  І такого не буває, що турбіни ламаються одна за одною. Тому тут не пройшло. Потрібно було створити, як у Кремлі вважали, реальний форс-мажор, — хтось зумисно взяв і підірвав ці газопроводи. Так швидко зробити, то це ще потрібно знати, що і де знаходиться. 

Я вважаю, що це не наших рук справа. А навіть якщо хтось і засвітився з українців, то це міг бути цілком зроблений фальшивий слід, аби відвезти увагу від основного і, мовляв, в України були мотиви так діяти. 

Коли ми починаємо про це говорити, то, з одного боку, в нас є потужний потенціал в таких спецопераціях, а, з іншого боку, треба розуміти, що якщо в той чи інший буде доведено, що це наших рук справа, то ті кампанії, які вимагають гроші з Газпрому, які виграють арбітражі, то так само звернуться з позовом до держави Україна.

Повна версія розмови на «Аналізуй» за посиланням.