На Росії можна і треба випробувати нову економічну зброю

Я мешкаю на Софіївській площі й дивлюсь, як йдуть ветерани… вони вчаться знов ходити, бо немає кінцівок, а повз йдуть якісь когути і так на них дивляться…  як в Радянському Союзі дивились на якогось інваліда. Я не хочу, щоб таке було в сучасній Україні. Цих людей, які загубили здоров'я за нашу гідність, ми маємо як держава поставити вперед всього. Я хочу, щоб когут, який бачить людину без руки чи без ноги, аби він тільки відчував заздрість, що ця людина отримує 5 тисяч євро на місяць, яких він ніколи в житті не заробить. 

Роман Сульжик — фінансист, член наглядової ради ПриватБанку (2019-2022), ексбанкір JP Morgan, Deutsche Bank, розповів «Аналізуй» про свої мрії та план, як примусити Росію платити українцям довічно, чому не варто хейтити міжнародні компанії, що досі торгують з РФ, а краще заробити на них і передати гроші Україні. Також мова йшла про податки, мізки українців, нашу «улюблену» корупцію і європейців, що лише тільки починають усвідомлювати всю загрозу Кремля. Перед вами стисла текстова версія розмови. Повне інтерв’ю тут.

Коли я спілкуюся з європейськими дипломатами й фінансистами, то всі кажуть: ми розуміємо, що це потрібно робити, але це дуже важко. Ви знаєте, я знайшов один такий приклад, який до них доходить. І я сказав: уявіть собі, що Трамп став президентом, І Росія зібрала 2-3 мільйони якихось там «ваньок», і вони просто перейшли кордон і захопили Вільнюс. Ви вирішили, як Європа, не використовувати ядерну зброю, а конвенційними методами їх звідки виштовхувати. Ви збираєте свою армію і вважаєте, що вам займе десь рік їх всіх викинути назад із Вільнюса. І вони зараз у місті ґвалтують жінок, вбивають дітей, в цей час, коли все окуповано. Ви будете з ними торгувати й мати відносини так, як зараз? І люди такі сидять за столом, топ європейські дипломати, — і вони такі, мабуть, ні. 

Я їм — окей, дуже добре. Давайте тоді уявіть, який матиме вигляд ваш режим відносин з Росією, коли Вільнюс буде окупований, чи коли вони скинуть ядерну бомбу на Берлін, що вони постійно погрожують зробити. Уявіть собі, як буде той режим виглядати, і давайте хоч трошки з того зробимо вже зараз. 

Європа лише починає усвідомлювати російську загрозу 

У нас не всі розуміли, що Росія ворог. Я сам не розумів, навіть працював в Москві після Лондону. Я для себе зрозумів, що Росія ворог тільки у 2014 році. Тільки тоді. Більшість нашого населення не розуміло навіть після 2008 року, що Росія ворог. Я не міг собі уявити, що Росія нападе на Україну. І Європа зараз проходить через той самий процес. Вони зараз там, де ми були в 90-ті. В 90-ті ми ще думали, що можна якось відповзати, і вони теж думають, що з Росією ще якось можна щось налагодити. Я чую дуже часто, що європейські бізнесмени продовжують туди їздити, і вони на щось сподіваються, що якось все там повернеться до якоїсь нормальності. 

І попри все, я вважаю, що зараз можливо залучити стейкхолдерів на Заході, щоб вони були на нашому боці й активніше відповзали від Росії. Наприклад, зараз багато компаній, які продовжують торгувати в Росії, лобіюють західних дипломатів. Кажуть, не конфіскуйте ці 300 мільярдів активів (російські заморожені кошти, що лежать на європейських рахунках — ред.), тому що Росія забере останнє, що в нас там залишилось. І ти такий думаєш: Боже, що вони ще роблять у 2024-му році, чому вони не списують ці збитки?! Я спілкувався з дуже серйозними людьми, чому Райффайзенбанк, наприклад, не виходить з РФ. Вони кажуть: ну, тому що наші акціонери можуть засудити директорів, що вони прийняли рішення вийти з Росії і загубили 5 чи 10 мільярдів доларів. І для мене це просто шок, що вони намалювали собі такий і аргумент, бо інші вийшли й нікого не засудили. 

Я бачу вирішення ситуації наступним чином: всі західні компанії, які вийшли з Росії та втратили гроші, ми можемо їм сказати, ви теж отримаєте ці гроші назад від Росії, але після України. Після того, якщо ми зробимо механізм, щоб Росія відшкодовувала репарації. Тобто спочатку вони відшкодовують Україні там 500 млрд, чи скільки потрібно, і потім 100 млрд західним корпораціям. Тоді одразу всі корпорації, які вийшли, стають нашими союзниками. Душимо Росію! Давайте з них смоктати гроші разом.

Треба бути трошки креативним. Росія зараз просто чудовий піддослідний щур чи кролик, на якому можна випробувати нову економічну зброю. Можна робити речі, якщо зробити правильний механізм, щоб вся торгівля з Росією, продавайте їм Кока-Колу, памперси, але 5-10% хай йде на додатковий тариф у Фонд відновлення України чи в якийсь фонд репарації. Я пропоную, аби всі західні компанії, які мають приватних інвесторів та торгуються на біржах мають відзвітувати, скільки вони продовжують сплачувати податків в Росії. Зараз немає цієї цифри, там кеш. Припустимо, вони сплачують 20 млрд у бюджет Росії, можна їм сказати, — давайте тоді ви 50 центів з долара, сплачуєте в фонд відновлення України, якщо ви хочете продовжувати там працювати. Я думаю, це спрацює. 

Захід не має цілі аби Росія померла з голоду вже завтра

Захід такого плану немає, щоб у Росії завтра пів населення померло з голоду.. Це для них занадто. Але зробити, щоб вони ніколи не змогли наздогнати Захід, і це, що зробили з Радянським Союзом, цього достатньо. Не треба, щоб в них ВВП впало одразу у два рази. Достатньо, щоб швидкість росту їх ВВП було на 1-2-3% менше. Тоді вони ніколи не зможуть наздогнати Захід. Бо для того, щоб наздогнати Захід, порівнюючи життя населення, їм треба рости 8%-10% на рік. Заходу достатньо рости 4%, щоб залишатись там, де є. 

Тому зараз для Росії треба робити ці механізми стримування, щоб їм сказати, — дивіться санкції працюють. Хай їх душать ще 100 років, щоб вони були вигнанцями. Мені все одно. Треба довести ситуацію до такого стану, аби вони потім вже сказали, — все, ми хочемо з себе це скинути, бути нормальною країною, давайте нам умови, що нам потрібно робити, — розбитись на 20 держав, віддати ядерну зброю, — аби тільки вони могли домовлятись. Але зараз, в цей момент, коли тут в Києві вимикається електрика, поки йде активна фаза війни, необхідно зробити механізми, щоб з них українці мали 20-30 мільярдів на рік. 

Щодо цих заморожених активів у 300 млрд євро, то я вважаю, що ми їх заберемо в будь-якому разі. Так, звісно, ще дуже багато роботи, і юристи працюють — це дуже чудові професіонали. Але навіть ці 300 мільярдів — це така одноразова річ, яка не буде росіян стримувати в майбутньому. Тобто це зробить їх ще злішими. Для мене набагато краще зробити так, щоб Росія і через 50 років сплачувала 10-20 мільярдів на рік в бюджет України чи в якийсь європейський фонд. Нам треба зробити прецедент. Приміром,

кожен військовий, який загубив кінцівку на війні, — отримував просто 5 тисяч євро на місяць. На свій рахунок від Росії кожен місяць компенсації. Нам треба зробити гачок для росіян, що вони повинні довічно утримувати кожну людину в Україні, якій вони завдали шкоди: каліцтво, втрата житла тощо.

Я пропоную такі «яскраві речі», тому що і європейці, і американці це зрозуміють. Я думаю, що наш президент теж такі речі може підхопити. Це буде локомотив — і ми вже можемо зараз починати це робити.

Захід боїться давати гроші Україні — бо крадуть

Це не тільки специфічна проблема України. Навіть у 80-ті роки, коли в Англії була величезна приватизація, і коли Тетчер продавала держпідприємства, то її потім запитали, яка була найбільша величезна проблема в цьому, щоб це зробити. Вона сказала, що корупція. 

Тобто навіть в Англії, коли був перехід від публічного сектора до приватного, існувала корупція. У нас так само. У 90-ті 90% підприємств володіла держава, зараз 70% володіють приватні люди. Цей перехід у 30 років — це й була величезна корупція, яка породила всіх Коломойських, Ахметових. І наші нові керманичі теж мають тільки такий приклад перед собою, що ти якщо дорвався до влади, то маєш збагатитись. 

Приклад, що можна просто чесно відпрацювати й бідною людиною піти звідси — необхідний. Що для цього треба? Платити людям гідні зарплати. Це системна проблема, і я вважаю, що її треба вирішувати тим, що європейці мають нам допомогти. Вони мають це зробити, а не ми розподіляти ці європейські кошти. Наприклад, ми як держава, робимо запити в Євросоюз, скажімо, нам треба траса Варшава-Луцьк, нам треба швидкісна колія Київ-Франкфурт за 20 млрд доларів. Я б це першим побудував. Перші гроші, які прийшли від Росії, я б дав їх Deutsche Bahn, щоб вони просто побудували швидкісну колію і прибили нас цвяхами до Європи. Чи Порт в Одесі, шпиталь на 10 тисяч людей в Закарпатті для відновлення. І щоб ці гроші європейці роздавали своїм європейським компаніям. Ну й українським теж, якщо дотягнуть по стандартах. Щоб сюди заходили європейські бізнеси та відбудовували Україну. 

Чому саме роздати європейцям? Бо роздати нашим — це величезний ризик. Приміром дають нам перші 10 млрд. І тут починається, що звичайне і виходить стаття в Financial Times, що 500 мільйонів хтось вкрав. Росія моментально роздмухує це на весь світ, що Україна корумпована, — і це будуть останні 10 мільярдів, які ми отримуємо. А якщо, наприклад, у Financial Times виходить стаття, що грецька будівельна компанія на будівництві порту в Одесі вкрала 500 мільйонів євро. Це вже не проблема України — це проблема Греції. І такі компанії будуть: іспанські, грецькі. Ви розумієте, що ми десь там трошки гірше, ніж Греція, Іспанія по цьому рівну. Тобто ми не якийсь там абсолютний зашквар. Саме тому ми будемо доповзати хоча б спочатку до рівня Греції, потім до Іспанії, дай Боже, то потім до рівня Польщі по корупції дотягнемось. 

Я пропоную, що якщо Європа почне смоктати ці гроші від Росії, не віддавати одразу нам на державу, а віддавати частину напряму людям, ветеранам, про яких я вже згадував. То іншу, основну частину, хай вони роздають своїм корпораціям, щоб вони відбудовували Україну. І я думаю, що це буде дуже правильно. 

Спілкувався Микола Вересень