Німеччина давно розучилась робити танки
Нас обурило висловлювання Арміна Паппергера про низьку якість наших дронів. Давайте розберемо цю заяву і саму ситуацію детально. По-перше, не Німеччина і навіть не концерн Rheinmetall, а Армін Паппергер, генеральний директор Rheinmetall, каже, що українські дрони роблять домогосподарки на кухні. А по-друге, в чомусь ми цю ситуацію створили самі — там, де у нас, даруйте, Паппергер став медійним персонажем, причому слова якого не сприймаються критично. Тут, якби, дві сторони: ревність конкретного Паппергера і те, що ми самі собі там накрутили-надумали. Бо, з того, що я відслідковував, усередині команди Defense Express, то можу сказати впевнено: Німеччина давно розучилася робити танки. Але про це ж мало хто знає!
Rheinmetall — це не Leopard 2. Rheinmetall робити Leopard'и не може. Але наш прекрасний ньюсмейкер Паппергер ще влітку 2022 року прогрівав західні медіа заявами кшталт: дайте команду, і ми завалимо Україну Leopard'ами, а потім і наші ЗМІ підхопили.
Але ніхто не задавався питанням, чи може Rheinmetall це реально зробити? Бо там, наприклад, виконання контракту для Угорщини на 40 танків і 20 САУ зайняло 7 років — це тільки зараз завершилось. Усі бігом на маленького і нещасного Шольца накинулися: от ти, Шольце, не хочеш допомагати Україні, не даєш контракт Rheinmetall, але ж Паппергер перебільшував можливості з танками. Він обіцяв робити таких танків 400 штук на рік. Але нюанс у чому? Виходить, такими заявами він продавав повітря. Тому що цього танка Panther фізично досі не існує. Існує демонстратор технологій на базі танка шасі Leopard 2A4. Першої серійної машини нема, зате є контракт. У принципі, він на цьому підіймав капіталізацію.
Є, звісно, об’єктивні моменти. Так, Rheinmetall зараз — найбільший виробник снарядів у Європі. Тільки цих снарядів нам, як кажуть, недостатньо. 700 тисяч снарядів калібру 155 мм на рік — це потужності Rheinmetall. Нам треба більше. Тобто Rheinmetall претендує на те, щоб постачати нам систему протиповітряної оборони, зенітні гармати Skynex. Є питання, чи будемо брати БМП Lynx, які до цього купувала тільки Угорщина. Чомусь Бундесвер не захотів купувати машину власного виробництва. Щось тут не так. Тобто маємо людину, яка зробила капіталізацію на занадто гучних заявах, які потім не підтверджувалися виробничими спроможностями. Водночас ця сама людина хоче нам щось продати, приходить і робить таку скандальну заяву щодо наших дронів.
Ну, що тут можна сказати? Я на цю заяву не звернув увагу, бо на що йому ще лишається робити, окрім як скандалити? Причому це явно не той скандал, який підняв капіталізацію компанії.
Врешті, якщо подумати, Німеччина — це батьківщина шахеда, за великим рахунком. У німців у 80-х роках був проєкт із монументальною назвою «Діанкєрадардрон», де вони робили те, що тепер виглядає як шахед, і ця штука мала знищувати системи протиповітряної оборони Радянського Союзу. Передова, як на той час, була штука, тільки не встигли довести до кінця розробку, бо Радянський Союз розвалився швидше.
Виходить, 1990-ті роки, 2000-ті — ті макети, прототипи, креслення пролежали, а потім у 2000-х роках закрили компанію, і воно все пішло гуляти по руках. До Китаю догуляло, до Ізраїлю догуляло і до Ірану догуляло. Ось вам деталь: на іранських шахедах або на російських «Геранях» знаходили електроніку Textron Company — це американська компанія, деталі якої з 70-х років передбачалися в тих розробках. Виходить, от німці зробили шахед, і його буквально скопіювали, а тепер це застосовується у війні проти нас.
Що німцям заважало б знову зробити той самий шедевр, який зараз у всіх є синонімом масовості? Знаєте, американці вирішили зробити свою копію шахеда, а от німцям щось заважає. Можливо, там відсутність певних інженерних спроможностей. Якщо подивитися в історичну ретроспективу, то ще до 90-х років країни Європи робили дуже цікаві, як на той момент, дрони. Але потім чомусь вони вирішили переключитися на американську продукцію. Тому, знаєте, якщо по сумі факторів, заява Паппергера, навіть не концерну Rheinmetall, — це така, ну, якась малозначима річ, на яку можна було б, у принципі, не звертати уваги. Просто мало хто розуміє контекст.
Автор: військовослужбовець 413-го полку СБС «Рейд», експерт із озброєнь Defense Express Іван Киричевський. Повне інтерв'ю дивіться тут.