Олег Рибачук: Чому Америка роками не розуміла Росію і коли настануть «золоті часи» для України
На платформі «Аналізуй» Олег Рибачук розповів про те, як змінюється світовий порядок, чому Україна опинилася в центрі уваги Європи та як війна проти Росії змушує переосмислювати глобальну безпеку. Повна розмова за посиланням.
З точки зору Білого дому, золотих часів у нас не було. У нас були часи величезної підтримки або від нашої діаспори там, або від окремих політиків. Це стало для мене жахливим усвідомленням, коли мене запросили проконсультувати Білий дім перед очікуваним візитом президента Обами в Росію (тоді президентом був Медвєдєв). Я з останнім був на «ти», ми багато зустрічалися, і американці знали про це. Я дві години провів з американцями. Там були всі: і майбутній посол Америки в Україні, і колишні посли, і вся верхівка Держдепу.
У мене була одна думка, і я їм говорив про одне: «Слухайте, ви не розумієте Росії. У Росії Путіна ви можете називати як завгодно, він прем’єр, але він контролює ситуацію. Медвєдєв називається президентом, але не на нього зорієнтовані силовики».
І це — глибоке нерозуміння американцями суті цієї Росії. У свій час ще Буш заглядав в очі Путіну, а Маккейн казав, що побачив там три літери — КДБ. І це глибоке нерозуміння американською верхівкою суті протистояння, свого основного опонента і, відповідно, ролі України. Оскільки ми в них були в тіні, у їхній сфері впливу. Американці теж мислять такими категоріями, як сфери впливу: Ялтинська угода ще з часів «дядька Джо» та Сталіна.
Тому я думаю, що золоті часи з американцями у нас ще попереду. Зараз вони переживають дуже серйозну кризу. Вони є свідками того, як на їхніх очах намагаються зруйнувати те, що 250 років тому закладали батьки-засновники США.
Ми домовилися не згадувати Трампа, але він поставив собі за задачу все це зруйнувати. Він називає себе королем. Було дуже смішно, як він запізнився на зустріч «Великої сімки» та сказав, що він — бос. А виглядав дуже жалюгідно, як босяк. Думаю, він не знає таких українських слів. І це відчувається: як можна, вибудовуючи століттями ці правильні інституції та баланси, втратити в якийсь момент суть того, навколо чого будувалася Америка. Це Білль про права, американська місія захищати свободу... Як це можна було перетворити та зганьбити до позиції, що треба просто заробляти великі гроші?
Тому я не бачу в минулому якоїсь нашої «золотої ери». Я багато з ким розмовляв: і з Маккейном, і з Клінтоном. Останній приїздив в Україну та єдиний попросив вибачення. І це теж дуже важливо, бо таке рідко буває. Хоча я бачив багатьох президентів і сенаторів — як демократів, так і республіканців. Але зараз вони переживають велику кризу.
Тому я думаю, що як у нас після темної ночі неминуче настане світлий ранок, так і в них. Вони переживають ці складні часи, але я дуже сподіваюся: коли і в нас, і в них настане сонячний ранок, це будуть наші спільні золоті часи.