Роман Безсмертний: Нащо нам такі ЄС і НАТО?
Ми якось розмовляли в ефірі «Аналізуй», і я сказав таку фразу: може дійти до ситуації, коли ми будемо ставити собі запитання — а нащо нам таке НАТО? Так от, зараз ми в ситуації, коли можемо запитати себе: а нащо нам такий Європейський Союз?
Справа в тому, що Маріо Драгі і всі ті, хто писали ці проєкти, все правильно та чітко зазначили. Перше, що потрібно зробити ЄС, — це розширитися, бо нині його ресурс недостатній для формування власного внутрішнього ринку і поступального розвитку.
Тому Велику Британію не потрібно повертати до ЄС, а Україну потрібно якомога ближче наблизити. Що стосується НАТО, то очевидно, що мова йде про формування автономної, федералізованої системи безпеки ЄС. Чи вона буде в рамках НАТО, чи в рамках «Рамштайн» — вона обов'язково буде в рамках того, що навесні 2021 року у привітальному слові окреслила міністерка закордонних справ Великої Британії Ліз Трасс. Майже цитую: світ сформує нову лабільну систему воєнно-політичних союзів, які через взаємодію забезпечуватимуть безпеку — регіональну, континентальну і глобальну.
Зверніть увагу: в «Рамштайні» є і Південна Корея, і Японія, і навіть Філіппіни. Чому? Це м'яка система координації питань безпеки. З НАТО в нинішній ситуації вже все зрозуміло — чи через вередливість кучерявого вашингтонського блондина, чи через ідіотизм таких, як Орбан, Фіцо, Бабіш та інші. Толку від них у НАТО — як від цапа молока. А кого потребує НАТО? Таких, як Україна. Але в ситуації, коли там вередує Доні Манхеттенський, туди не дістатися. А якщо так — треба сідати з Макроном, з Мерцем і казати: добре, ми не проти, залишайтесь у НАТО, але давайте формувати нову систему та модель як таку.
Умовно кажучи, у Європі створюються три регіональні локальні системи — це «Тримор'я», англосаксонський блок і блок Південної Європи. Адже всі прекрасно бачать, що Іспанія, як і Португалія, будуть опиратися. Отже, їм треба надати можливість автономізуватися — але щоб усе це входило до «Рамштайн» або як завгодно це назвати.
За таких серйозних технологічних змін, які відбуваються зараз, треба прибрати з голови цю залізобетонність і дати можливість технологіям спрацювати та використати їх для формування нової автономної системи безпеки Європейського Союзу.
Сто разів мав рацію Макрон, коли казав: давайте поспішати, давайте формувати власну систему ядерного стримування. Чого нині стримувати Польщу від отримання власної ядерної зброї? Ми ж бачимо, що це тимчасовий фактор. Після нещодавніх випробувань Північною Кореєю блекаут-бомби, або так званих графітних бомб, — хіба ми не бачимо, що технологічність цих засобів є набагато вищою і результативнішою, ніж ядерна зброя?
Тому я закликаю в цій ситуації не одягати рожевих окулярів, а реалістично подивитися на те, що відбувається.
Чиї мотиви дійсно збігаються? Збігаються мотиви Путіна і Трампа. Трамп дивиться на Європу як на дрібненьке утворення, якому він нав'язуватиме економічну політику. Чому вони збігаються з мотивами Путіна? Йому потрібні об'єкти для полювання. Запитайте: що робив Суворов в Альпах? Той, хто ставить це питання, знає, чого хоче Путін, — гуляти Європою і завойовувати. Для нього це свого роду полювання на диких тварин. Ось як він дивиться на Європу.
Хто такий Орбан? Цей пройдисвіт просто узяв підряд в одного й другого. В одного він ламає Європейський Союз — це підряд від Трампа; від другого бере гроші для того, щоб розсварити між собою європейські держави. При цьому він має дешеві вуглеводні й добре слово від Трампа. Бо це рафіновані корупціонери.
Ну якого біса нам рефлексувати на 79-річного старця, який утратив глузд і невідомо що коїть? Треба робити своє — зі своїх власних цінностей та інтересів. Поки Європа інтелектуально домінує, Трампи і Путіни їй не рівня. Але цей розум має насамперед служити обороні і безпеці, бо без оборони і безпеки не буде ніякого соціального благополуччя. Тому в цій ситуації треба зосередитися на цьому і сказати суспільству: ми маємо захиститися і поставити всіх на місце.
Маючи британського короля, Папу Римського — уявляєте, яка це насправді сила в того, що зветься Європа? Але для цього всього треба, щоб мислителі зняли ланцюги зі свого розуму і дали технологіям та інтелекту можливість служити захисту Європи, демократії та свободи. Я розумію, що демократія недосконала, — але хай читають Черчилля.
Це той випадок, коли сама ситуація підказує, що треба робити Україні. Нинішній вояж до країн Перської затоки, на Близький Схід, допомога Реджепа Ердогана з поїздкою до Сирії — і от зараз треба сісти, зв'язати Європу через цей вояж і продумати абсолютно нові підходи до енергетичних коридорів, до формування сировинної бази, до нових ринків. Це колосальна підказка: близькосхідні монархії з нафтою не працюватимуть із цим кучерявим блондином Трампом. Їм потрібен європейський розум.
Вони йому літаки дарували, а він їм війну приніс! Зараз потрібен розум, який скаже: ми готові з вами працювати, ми готові запроваджувати відновлювані джерела енергії, але при цьому давайте нам газ і нафту — ми ними ще покористуємося. Для цього треба з Катару, з Бахрейну, з Кувейту, через ОАЕ, через Саудівську Аравію, через Йорданію, Сирію, Туреччину прокласти нові транспортні та транзитні мережі, завести їх до Європи, направити туди відповідні сили. Вони не заважатимуть Ірану: просто перебуватимуть там заради безпеки — і поставлять у цьому крапку.
Прийде час — в Америці зміниться президент, але Америка назад уже не здасться. Не треба думати, що поки цей манхеттенський монарх при владі — все так, а потім буде по-іншому. Не буде по-іншому. Все — Америка з'їхала з котушок. Америка іде у повну ізоляцію. Америка методично чекатиме свого Перл-Гарбора. Де він трапиться — в Ірані чи ще десь? Це нікого не повинно цікавити. Треба дати можливість розбити лоба, якщо розуму не вистачає.
Повна версія розмови з Романом Безсмертним — за посиланням.
Спілкувалася Ксенія Смірнова.