«Росатом» такий самий спрут, яким був «Газпром» свого часу

Найбільший дивізіон «Росатому» — це військовий дивізіон, військово-промисловий

Напередодні другої річниці повномасштабного вторгнення очільник МАГАТЕ Рафаель Гросі заявив, що санкції ЄС проти «Росатому» будуть «не реалістичними і не практичними». За його словами попит урану зростає як і присутність російських потужностей на ринку. «Аналізуй» попросили прокоментувати перспективу введення санкції проти «Росатому» Михайла Гончара — президента Центру глобалістики «Стратегія ХХІ», головний редактор часопису «Чорноморська безпека».  Більше у відео на каналі "Аналізуй" в YouTube.

Санкції проти «Росатому» — цілком реальна перспектива. Цей процес вже пішов. Повільно, щоправда. Британці його розпочали минулого року, і я думаю, його буде продовжено.

Наприклад, Фінляндія, здається, ще в травні 2022 року відмовилась від російського ядерного проєкту. Там була ціла низка інших причин, але факт показовий. Вони сказали досить, все. Чеська Республіка так само відмовляється від співпраці з «Росатомом» по ядерному паливу і переходить на альтернативне виробництво компанії Westinghouse. І ми тут були піонерами, до речі. Чехія так само була однією з перших, хто починав це, але потім «Росатом» там провів відповідні диверсійні дії і збив їх зі шляху праведного.

Заяви очільника МАГАТЕ пана Гросі, що санкції проти «Росатому» лише шкодять — це не перші тези, які, м'яко кажучи, дивні. Якраз санкції проти «Росатому» вкрай необхідні за ті діяння, які робить «Росатом» стосовно Запорізької атомної електростанції. Вони можуть скільки завгодно говорити, що «их там нет», що там є спеціальне підприємство по експлуатації Запорізької атомної електростанції, але в Росії немає нічого з ядерної сфери, що було би поза сферою компетенцій «Росатому».

Треба розуміти, що це такий конгломерат із понад 400-та підприємств, кожне з яких вузько спеціалізоване. Але все це інтегровано в рамках однієї державної корпорації «Росатом».

«Росатом» — це не тільки атомна енергетика, я би сказав, і не стільки атомна енергетика. Якщо ми поглянемо на офіційну структуру «Росатому» (вони її публікують, вони її навіть не сховали). То ми там побачимо, що найбільший дивізіон «Росатому» — це військовий дивізіон, військово-промисловий. Там працює, сильно не помилюсь, здається, 73 тисячі персоналу. Уся чисельність «Росатому», всього цього конгломерату, десь 230 тисяч чи може трохи більше. Енергетичний дивізіон трохи більше 60 тисяч. Тобто те, що виробляє атомні боєголовки, які ставляться на ракети, націлені на Сполучені Штати і на Захід Європи, — це теж робить «Росатом». І ніхто інший, крім нього.

Періодично ми бачимо ядерні погрози з боку Росії на адресу Заходу, на адресу Сполучених Штатів, передусім. І, звичайно, в Кремлі просто сміються з цих західних диваків, м'яко кажучи, які, так би мовити, мислять так, що санкцій проти «Росатому» не можна вводити. Треба купувати російське атомне паливо, бо так є з кінця 90-х років, бо воно дешеве, бо має місце кооперація там, ну і так далі, і тому подібне. Але купуючи це ядерне паливо, купуючи атомні енергоблоки чи відповідний сервіс, виконання відповідних регламентів, ви фінансуєте російську військову ядерну програму. І тому Путін бадьоро рапортує про те, що стратегічні ядерні сили Росії модернізовані та перебувають в повній боєготовності.

Це, звісно, певне перебільшення, бравада. Те, що відповідає дійсності, — це те, що впродовж останніх приблизно 10-15 років колосальні зусилля і фінансування були поділені з боку Росії і саме через механізми «Росатому», аби модернізувати «ядерный меч Кремля».

Після повномасштабного вторгнення почався санкційний режим щодо російських компаній оборонно-промислового сектору, енергетичного сектору, то ці 400 компаній «Росатому» стали тими каналами, через які в Росію стали надходити необхідні матеріали, комплектуючі, ті ж самі чіпи. Помітили, що «Росатом», його підприємства, почали купувати те, що вони раніше ніколи не купували.

Тому якраз санкції потрібні і необхідні. І не випадково кілька резолюцій Європейського парламенту говорять про це. Зокрема і план групи Макфола-Єрмака від 19 квітня 2022 року. Там чорним по білому прописано санкціонування «Росатому». Але, звісно, діє певне ядерне лобі на різних рівнях. І це не тільки ядерне лобі з боку «Росатому», який є спрутом не меншим по масштабу, ніж свого часу був «Газпром». Також на національному рівні діють певні лобістські структури, які говорять, що підходити треба прагматично, — нумо не будемо, не на часі, давайте відкладемо з «Росатомом»» і так далі.

У Сполучених Штатах наприкінці минулого року був розглянутий законопроєкт про заборону закупівлі російської уранової сировини. Тим більше, що значною мірою вона не російська, а казахстанська. У Росії власного урану не так багато. Але лапу вони наклали ще з радянських часів на центрально-азійський уран, передусім казахстанський. І власне тому всі говорять, ну от, 36%, там 40% світового ринку, це, мовляв, з Росії, з «Росатому». Так, але це вбило значною мірою урановий видобуток і в Сполучених Штатах, і в Канаді, і в Австралії. Тепер там теж триває переосмислення підходів.

Сьогодні ми активно обговорюємо Макрона і його політику. А чому президент Франції раптом робить такі заяви? А з-поміж низки причин є те, що Росія викинула Францію з Африки, і зокрема з Нігеру. Ми пам'ятаємо минулого року цей переворот. А Нігер був основним постачальником урановмісної сировини для французької атомної енергетики. Потім нігерійська хунта сказала все, ми не будемо цього робити. Зрозуміло, що Росія провела відповідну роботу. І, звісно, все це, що робить російська сторона, зокрема в ядерній сфері, все це потребує якраз санкціонування «Росатому». Бо зараз це є одним із каналів, по якому Росія і обходить західні санкції, задовольняючи свої потреби в тих матеріалах, комплектуючих і запчастинах, які попали під санкційні обмеження. А з іншого боку, «Росатом», якщо його не обмежити, то він працюватиме на досягнення не стратегічної стабільності, про яку так люблять говорити в Білому домі. «Росатом» означає стратегічну дестабілізацію, якщо його не піддати санкціям...