Запізніле прозріння чи політична гра: Чому Банкова заговорила про Білорусь лише зараз?

Illustration


Команда «Аналізуй»28 січня 2026

Наталія Радзіна: Безумовно радує, що президент України вже кілька разів за останній час говорив про Білорусь, про необхідність демократичних перетворень і європейський шлях розвитку нашої країни. Однак, на мій погляд, Володимир Зеленський схаменувся занадто пізно. Багато реальних можливостей для зміни ситуації в нашій країні українським керівництвом було втрачено.

У Давосі Зеленський дорікав Європі, що вона належним чином не підтримала революцію в Білорусі у 2020 році. Це правда. Але що в цей час зробив сам український президент? Нічого. Жодної допомоги білоруські демократичні сили ні тоді, ні пізніше не отримали. Українська влада засудила режим у Мінську лише на словах, почала називати Лукашенка самопроголошеним президентом, але не запровадила проти його режиму серйозних санкцій. Білоруський режим отримав від України мільярди доларів за нафтопродукти з російської нафти, які йшли, зокрема, на зміцнення силових структур і утримання російських військ, що вже перебували на території Білорусі.

У 2021 році Україна, хоча й була асоційованою з ЄС державою, не підтримала секторальні санкції, запроваджені Євросоюзом щодо білоруської диктатури. А це ж могло б дійсно запобігти наступу російської армії з території Білорусі в Україну у 2022 році, про неминучість якого білоруські опозиційні політики попереджали владу в Києві протягом кількох років.

Коли почалася широкомасштабна війна, в Україну масово поїхали воювати білоруські добровольці. При Інтернаціональному легіоні було створено білоруський військовий підрозділ, названий полком імені Кастуся Калиновського. Тоді дійсно були всі шанси створити на базі цього підрозділу повноцінну бригаду або навіть дивізію з білорусів. Потрібно було лише дати білорусам можливість звільнити власну країну, захистивши цим самим, до речі, Україну з півночі. Однак далі кількох заяв Зеленського, що така операція в перспективі можлива, справа не пішла. Білоруським добровольцям навіть думати заборонили про наступ у Білорусь.

Тисячі громадян Білорусі героїчно билися за свободу України, близько ста людей загинули. Сьогодні полку Калиновського, по суті, більше не існує. Тому що білорусам не дали можливості звільнити свою країну, а також через відсутність реальної допомоги полку з боку офісу Світлани Тихановської, яка сидить на величезних фінансових потоках, але не задіяла свої можливості для допомоги білоруському добровольчому руху.

Сотні білоруських добровольців продовжують боротися за Україну в різних частинах ЗСУ. Їм сьогодні потрібна підтримка так само, як і білоруським ветеранам війни в Україні.

Чому Володимир Зеленський саме зараз став більше говорити про Білорусь? Мені здається, що це просто спроба тролінгу та шантажу Лукашенка, спроба показати йому, що якщо будеш нам погрожувати «Орєшніком», ми можемо підтримати твою опозицію. Не більше того. Дуже хочу помилитися, але поки що якісної зміни ставлення до білоруської демократичної опозиції та білоруських добровольців я не бачу.

Думаю, зустріч Зеленського з Тихановською занадто переоцінена. Відбулася коротка розмова в межах заходів на честь річниці Січневого повстання 1863 року. Ймовірно, на прохання польського або литовського президентів. Добре, що білоруська опозиція була представлена на цьому заході, але давайте дочекаємося конкретних дій, а не просто слів і жартів про шпіца Лукашенка.

До речі, хоча прав у білорусів у власній країні дійсно сьогодні практично немає, порівнювати білоруський народ із собакою українському президенту не варто було. Та й взагалі не варто жартувати про трагедію цілої нації, найкращі представники якої перебувають у нелюдських умовах у в'язницях.

За п'ять років ми побачили сотні зустрічей Світлани Тихановської зі світовими лідерами, проте практичний результат її вояжів — найчастіше нульовий. Навпаки, ставлення до білорусів у країнах ЄС та США тільки погіршується, а стратегії щодо Білорусі у Заходу як не було, так і немає. Все обмежується протокольними фотографіями та порожніми заявами.

Тому від її зустрічі з українським президентом я теж особливо нічого не чекаю. Що вони обговорювали, за повідомленням пресслужби? Тихановська просила Зеленського призначити спеціального представника зі зв'язків із демократичною опозицією, активізувати співпрацю українських державних органів з її представниками та почати обговорення ймовірності кримінального переслідування Лукашенка в межах МКС. Як усе це наблизить Білорусь до свободи? Ніяк.

Що Україні насправді потрібно зараз робити? Усвідомити нарешті, що без звільнення Білорусі загроза з півночі для країни зберігатиметься. Переконувати в цьому західних союзників, які самі перебувають під загрозою, насамперед країни Балтії та Польщу. Спільно з європейськими країнами формувати стратегію звільнення Білорусі, зокрема, залежно від ситуації, і військовим шляхом. З огляду на те, що Лукашенко (а, отже, Путін) продовжують погрожувати європейським країнам ядерними ракетами, і Україна, і країни ЄС мають право діяти превентивно з метою самозахисту та власної безпеки.

Оригінальний матеріал за посиланням.

Аналізуй — платформа розумних людей, 2020-2024

All rights Reserved

Аналізуй — платформа розумних людей, 2020-2024

All rights Reserved