Чи почнеться нова світова війна — чи вона вже йде?

Illustration

Anadolu/Getty Images

Команда «Аналізуй»12 травня 2025

Світ, здається, балансує на межі нової глобальної катастрофи. Або, можливо, межа вже перетнута — просто ця війна не оголошена офіційно, не супроводжується парадами і мобілізаціями, а йде одночасно на десятках фронтів і в сотнях заголовків.

На думку політолога Фіони Гілл, колишнього радника уряду Великої Британії, Третя світова вже розпочалася. «Якби ми тільки захотіли це визнати», — стверджує вона. Це не класична війна, але саме тому вона настільки небезпечна: вона розмита, багаторівнева, а тому майже не піддається контролю.
Стрімке руйнування порядку, встановленого після 1945 року, стає дедалі очевиднішим. Конфлікти розгораються від Кашміру до Хан-Юніса, від Ходейди до Курська, і здається, що жоден міжнародний інститут уже не здатен їх стримати.
Цього тижня світ знову став свідком драматичних подій. Ексдержсекретар США Ентоні Блінкен заявив, що політика Дональда Трампа щодо фактичної руйнації альянсів, які вибудовувалися десятиліттями, розцінюється дипломатами як «акт вандалізму».
США, за його словами, витратили 80 років на формування довіри і союзів, які можуть бути зруйновані за 100 днів — і це буде майже неможливо відновити. «Сьогодні країни шукають шляхи взаємодії без участі Америки. Вони просто більше не можуть на нас покладатися», — пояснив він.
Ексглава МЗС Великої Британії Девід Мілібенд, виступаючи цього тижня в Chatham House, схарактеризувати те, що відбувається, як «справжнє геополітичне зрушення», яке можна порівняти за значущістю з падінням Берлінської стіни:
«Я знаю, що часто кажуть: світ змінюється. Але зараз відчуття, що відбувається щось фундаментальне. Ми залишаємо епоху, в якій США були якорем глобального порядку. Проблема в тому, що незрозуміло, до чого ми йдемо. Говорять про багатополярність, але це створює ілюзію стабільності, якої немає».
Тоні Блер вторить йому: «Усі були вибиті зі звичного стану. Світ судомно шукає нові орієнтири. Це — шок. Наймасштабніше геостратегічне потрясіння, яке я пам'ятаю». Світ переживає стан турбулентності, в якому зникли орієнтири.
У Газі вже третій місяць триває блокада продовольства, медикаментів і гуманітарної допомоги, попри наказ Міжнародного суду. Ізраїль завдає ударів по Ємену, Лівану, Сирії — і просить США дозволити бомбити Іран.
Міністр фінансів Ізраїлю Бецалель Смотрич заявив, що протягом пів року основна частина Гази буде «повністю знищена», а населення зосереджено у вузькому коридорі. Це — реалізація плану з «очищення» Гази, концептуально схожого з тим, який свого часу висував Дональд Трамп. Цинізм ситуації в тому, що цей план суперечить умовам перемир'я, узгодженим його ж адміністрацією.
Ситуація змусила Європу заговорити. Глава МЗС Бельгії Максим Прево назвав те, що відбувається, «абсолютною ганьбою» і «військовою стратегією, неприпустимою в цивілізованому світі». Президент Франції Еммануель Макрон додав: «Якщо ми засуджуємо Росію за порушення суверенітету України, ми не можемо мовчати, коли це відбувається в Газі». Але попри гучні слова, міністри закордонних справ країн ЄС так і не змогли домовитися навіть про спільну заяву, не кажучи про конкретні дії проти Ізраїлю.
У Порт-Судані дрони Сил швидкого реагування знищують гуманітарну інфраструктуру, аналогічно тому, як Ізраїль бомбить порт Ходейда в Ємені — ключову точку доставки допомоги. Судан спробував притягнути ОАЕ до відповідальності в Міжнародному суді за постачання зброї, але суд відхилив позов, пославшись на відсутність юрисдикції. Це дозволяє країнам, на кшталт ОАЕ, підписувати міжнародні конвенції, не несучи за це реальної відповідальності.
А в Кашмірі, де стикаються дві ядерні держави — Індія і Пакистан, — США зберігають дивовижну байдужість. В Америки немає ні посла в цих країнах, ні старших дипломатів, а конфлікт майже не висвітлюється в американській пресі. Сам Трамп лише знизав плечима: «Шкода, звичайно, але ж вони воюють століттями».
Раніше, 1999 року, в аналогічній ситуації президент США Білл Клінтон особисто переконав прем'єр-міністра Пакистану відступити, запобігши ескалації. У 2019 році Майк Помпео, за його зізнанням, у терміновому порядку запобіг ядерній катастрофі, перебуваючи в Ханої. Але зараз втручання немає — і конфлікт розвивається за інерцією.
На тлі безлічі локальних криз саме Україна, як зазначає Фіона Гілл, стала центром системного конфлікту. За даними британської армії, Росія втратила у війні вже близько 900 тисяч осіб — більше, ніж в Афганістані та Чечні разом узятих. Але важливіше інше - це «конфлікт, що змінює систему», за участю десятків країн і потужних гравців.
Китай, Іран і КНДР допомагають Росії. Індія, яка підписала цього тижня угоду про вільну торгівлю з Великою Британією, закупила російської нафти на 112 мільярдів євро і продовжує купувати зброю в Москви. Формально вона зберігає нейтралітет, але на ділі підтримує економічну стійкість Кремля.
Путін і Трамп, як вважають аналітики, поділяють одне й те саме геополітичне бачення: світ поділений між суверенними державами, кожна з яких управляє своєю «сферою впливу». План Трампа — повторити Ялтинську конференцію 1945 року з Путіним і, можливо, Сі Цзіньпіном, залишивши Європу осторонь, а Україну — розчленованою. Однак навіть «пристойна зрада», як називає це The Guardian, виявилася складною у виконанні.
Зеленський, попри тиск, зумів розіграти козирі, що залишилися: запропонував перемир'я, угоду про постачання ресурсів і підкреслив військове значення України для Заходу. Фотографія Трампа і Зеленського на похоронах папи римського, зроблена Андрієм Єрмаком, нібито символізувала примирення - але гра була тонкою, з розрахунком на зміну настроїв у Вашингтоні.
Навіть віцепрезидент Джей Ді Венс, раніше один із головних критиків України, визнав: «Росія вимагає занадто багато. США і Європа - на одному боці». У Парижі та Берліні тепер відкрито говорять: Європа має бути готова діяти незалежно від США. Франція і Велика Британія вже почали формувати об'єднану експедиційну групу, а країни «Веймар плюс» (Франція, Німеччина, Польща і Велика Британія) стають новим центром ухвалення рішень.
Президент Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр заявив 8 травня: «Агресивна війна Росії зруйнувала європейський порядок безпеки. Але ще більш шокує те, що навіть США, які зіграли ключову роль у створенні цього порядку, тепер від нього відвертаються. Це подвійний тектонічний зсув — війна Росії і розрив США зі своїми цінностями. Саме це знаменує кінець довгого XX століття».
Саме Європа, підсумовує він, повинна тепер вирішити, що буде далі.

Посилання на оригінальний матеріал The Guardian.

Аналізуй — платформа розумних людей, 2020-2024

All rights Reserved

Аналізуй — платформа розумних людей, 2020-2024

All rights Reserved