Politico: ЄС грає жорстко — якщо не хочете конфіскувати російські гроші, відкривайте власні гаманці

Illustration

Getty Images

Команда «Аналізуй»29 жовтня 2025

Ідея спільних європейських запозичень відкидається більшістю урядів блоку. Саме тому Єврокомісія використовує її як важіль тиску, аби схилити країни-члени до погодження на використання російських активів.

ЄС посилює тиск на уряди, які не бажають фінансувати Україну, натякаючи: якщо вони не змушують Росію заплатити, то доведеться платити самим. У Брюсселі чудово розуміють, що їхній план B — спільне запозичення (єврооблігації) — ще менш прийнятний для фінансування репараційного кредиту для Києва обсягом 140 млрд євро, ніж використання заморожених активів Москви.
Країни, які традиційно виступають проти великих видатків, насамперед Німеччина й Нідерланди — так звані «ощадливі» — не готові збільшувати боргове навантаження на своїх платників податків. А держави з великим боргом, як-от Франція та Італія, просто не можуть дозволити собі нові запозичення.
І саме в цьому полягає розрахунок Єврокомісії. Європейські чиновники сподіваються, що Бельгія, де зберігається майже весь обсяг російських активів і яка сумнівається в законності їх конфіскації, а також інші стриманіші опоненти, зрештою погодяться на план, аби уникнути ще менш бажаного сценарію — спільного боргу.
«Відсутність фінансової дисципліни в деяких країнах ЄС настільки значна, що я не вірю, ніби єврооблігації взагалі будуть ухвалені найближчим часом», — зазначив глава Центру європейських політичних досліджень Карел Ланну. Тому використання заморожених російських активів виглядає єдиним виходом. «140 мільярдів євро — це величезна сума, і ми маємо її використати. Ми повинні показати, що не боїмося», — додав він.
ЄС наразі змагається з часом на двох фронтах. По-перше, Україна може залишитися без фінансування вже до кінця березня. По-друге, ухвалення будь-яких рішень ускладниться, якщо Угорщина об’єднає зусилля з Чехією та Словаччиною для створення альянсу, скептичного щодо підтримки України. У Брюсселі відчувають, що момент — або зараз, або ніколи.
За словами трьох європейських дипломатів, Комісія проводить тонке балансування, просуваючи план щодо активів. «Це дипломатія... Ви пропонуєте людям те, чого вони точно не хочуть, щоб вони погодилися на менш неприємний варіант», — пояснив один із них. Інший дипломат був не менш скептичним: «Думати, що єврооблігації можуть бути серйозно розглянуті — просто смішно», — сказав він.
Попри заяви прем’єра Бельгії Александра де Кроо, що Єврокомісія недооцінила правові наслідки для Брюсселя, ЄС не вважає, що він протримається до грудня, коли лідери зустрінуться знову. Представник ЄС наголосив: «Кредит, забезпечений російськими активами, буде надано. Питання не в тому, чи він буде наданий, а коли.»
Багато країн ЄС уже давно виступають проти ідеї єврооблігацій, вважаючи, що не повинні нести відповідальність за борги урядів, які, на їхню думку, не вміють контролювати свої фінанси. Пандемія COVID-19 тимчасово послабила їхню позицію — тоді уряди погодилися на спільне запозичення для фінансування Фонду відновлення економіки ЄС обсягом 800 млрд євро. З того часу Брюссель кілька разів використовував цю модель для фінансування інших ініціатив, зокрема оборонних закупівель, але більшість країн і далі виступають проти її системного застосування.
Існує й третій варіант — знайти російські активи в інших державах ЄС на суму близько 25 млрд євро. Проте цей процес потребує часу, якого Україна не має, тож може створити враження, що Європа зволікає. Переважна більшість активів зосереджена в депозитарії Euroclear у Бельгії, що створює для країни значні фінансові та юридичні ризики.
«Комісія веде активні консультації з бельгійською владою і готова надати додаткові гарантії, якщо це буде потрібно. Будь-яке рішення має ґрунтуватися на принципі колективного розподілу ризиків», — зазначив представник ЄК.
Комісія намагається заспокоїти Бельгію, наголошуючи, що 140 млрд євро повернуться Росії лише тоді, коли Кремль припинить війну і виплатить репарації Україні — тобто майже ніколи. Втім, Брюссель розуміє, що Москва може розпочати юридичну атаку, адже між країнами діє двостороння інвестиційна угода, підписана ще 1989 року.
Попри всі сумніви, європейські дипломати залишаються обережними оптимістами. «Я справді сподіваюся, що на наступному засіданні Європейської ради 18 грудня ми нарешті побачимо прогрес», — сказав Politico міністр закордонних справ Литви Кястутіс Будріс.

Оригінальний матеріал від Politico.

Аналізуй — платформа розумних людей, 2020-2024

All rights Reserved

Аналізуй — платформа розумних людей, 2020-2024

All rights Reserved