Китай посилює «мінеральне задушення» Європи

Illustration

Getty Images

Команда «Аналізуй»27 жовтня 2025

На думку видання Politico, Європейський Союз зіткнувся з неприємною реальністю: попри всі зусилля з диверсифікації поставок стратегічно важливих матеріалів, залежність від Китаю у сфері рідкоземельних металів залишається майже абсолютною — і в найближчому майбутньому позбутися її не вдасться.

На початку жовтня Пекін запровадив масштабні обмеження на експорт рідкоземельних магнітів і сировини, необхідної для їхнього виробництва. Цей крок став черговим витком торгового протистояння зі США, але його побічним ефектом стало посилення тиску на Європейський Союз, який імпортує майже весь обсяг таких матеріалів саме з Китаю.
«Криза постачання критично важливої сировини більше не є гіпотетичною загрозою — вона вже на нашому порозі», — заявила голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, виступаючи перед депутатами Європарламенту напередодні саміту.
За її словами, ЄС необхідно «діяти рішуче й терміново»: забезпечити надійні поставки рідкоземельних металів як усередині Європи, так і за її межами — через співпрацю з довіреними партнерами. Фон дер Ляєн пообіцяла запропонувати додаткові заходи для зміцнення економічної безпеки Європи та прискорити вже розпочаті процеси. Рішення Китаю викликало жорстку реакцію президента Дональда Трампа, який пригрозив підвищити мита на китайські товари до 100%. Лідери двох країн мають зустрітися наприкінці жовтня на полях саміту Азійсько-Тихоокеанського регіону.
Євросоюз опинився в самому центрі цього конфлікту. Він повідомив, що сторони мають намір «інтенсифікувати контакти на всіх рівнях», а міністр торгівлі Китаю Ван Веньтао вже прийняв запрошення відвідати Брюссель для переговорів. Крім того, ЄС консультується з партнерами по «Великій сімці» щодо вироблення скоординованої відповіді на дії Пекіна. Та за дипломатичними формулюваннями ховається неприємний факт: Китай десятиліттями вибудовував монополію на ринку рідкоземельних елементів, і змінити цей баланс у короткостроковій перспективі неможливо.
 «Найближчим часом нічого зробити не можна — залишається лише домовлятися з китайцями», — визнає старший науковий співробітник Оксфордського інституту енергетичних досліджень Філіп Ендрюс-Спід. Сьогодні Китай контролює всю виробничу ланку рідкоземельних металів — групи з 17 елементів, які використовуються при створенні постійних магнітів для електромобілів, вітрогенераторів, винищувачів F-35 та корабельних двигунів.
Згідно з новими правилами, компанії-імпортери тепер зобов’язані отримувати державну ліцензію не лише на готові магніти, але й на очищені метали та сплави, з яких вони виробляються. Пекін уже застосовував «мінеральну дубинку» у 2019 році, коли відповів на перші торгові мита США. Тоді Білий дім зрештою поступився. І нинішні обмеження, як зазначає джерело в китайській бізнес-спільноті, є «відповідним кроком на американську політику».
Під удар потрапила й Європа. «Наслідки прямі та величезні, особливо для оборонної промисловості», — пишуть в аналітичному матеріалі Європейської ради з міжнародних відносин Тобіас Ґерке та Янка Оертель. За їхніми словами, європейська оборонна індустрія ризикує «зупинитися»: через дефіцит компонентів може сповільнитися виробництво озброєнь, включно з поставками Україні.
За даними Міжнародного енергетичного агентства, Китай забезпечує 61% світового видобутку та 92% переробки рідкоземельних металів, а на частку ЄС припадає 99% імпорту цих елементів із КНР. Окрім фактичної монополії, Китай створив і правову базу для її використання — систему експортного контролю, аналогічну американській. Це дозволяє Пекіну регулювати поставки стратегічних матеріалів і використовувати їх як інструмент тиску.
На відміну від США та Китаю, ЄС не має подібних механізмів. Для Брюсселя експортні обмеження можуть бути запроваджені лише з міркувань національної безпеки, а не як елемент торгової стратегії.
«Європейському Союзу доведеться навчитися жити в новій реальності», — зазначає аналітикиня берлінського центру MERICS Антонія Хмайді. На її думку, Європі, можливо, доведеться відмовитися від колишньої віри у світову торгову систему, засновану на правилах. «ЄС може й не грати за цими правилами, але тоді йому потрібно придумати власну гру», — додає експертка, пропонуючи розглянути можливість «озброєння доступу до європейського ринку» як альтернативу.
На тлі кризи в Брюсселі знову заговорили про задіяння Антипримусового інструменту (Anti-Coercion Instrument, ACI) — єдиного механізму ЄС проти економічного тиску з боку третіх країн. Цей інструмент передбачає відповідні заходи, але застосовується лише у крайньому разі. «Це звичайне брязкання зброєю, і серйозно активація ACI поки не розглядається», — зізнався дипломат ЄС на умовах анонімності.
Представник Єврокомісії Олоф Ґілл також зазначив: «Наразі ми зосереджені на дипломатичній взаємодії й не будемо спекулювати про інші сценарії». Однак діалог поки не приносить відчутних результатів. Ще в червні Китай обіцяв створити «зелений канал» для пришвидшеного розгляду експортних ліцензій європейських компаній, але, за словами Шефчовича, із 2000 заявок лише половина була «належним чином оброблена».
Євросоюз визнає: без радикального прискорення диверсифікації поставок змінити ситуацію неможливо. На зустрічі з представниками промисловості комісар ЄС з питань промисловості Стефан Сежурне зазначив, що відповідь Брюсселя має спиратися на дві опори — дипломатію та зміцнення внутрішнього ланцюга постачання.
Та реалізувати це швидко не вдасться. Хоча ще два роки тому Єврокомісія представила стратегію зі зменшення залежності від Китаю, прогрес просувається повільно. Європа досі стикається з нестачею фінансування, високими енергетичними витратами та адміністративними бар’єрами.
Генеральний директор лобістської організації Eurometaux Джеймс Вотсон привітав включення близько 60 проєктів із видобутку та переробки металів до списку «стратегічних», однак наголосив: «Потрібні не лише статуси, а й реальні гроші. Поки що ми програємо глобальним конкурентам через дорогу енергію та бюрократію».
Попри гучні заяви та дипломатичні ініціативи, Європа залишається у стратегічній залежності від Китаю, який уміло перетворив свої природні ресурси на інструмент геополітичного впливу. Поки ЄС лише вибудовує механізми захисту, Пекін уже грає на кілька кроків уперед.

Оригінальний матеріал від Politico.

Аналізуй — платформа розумних людей, 2020-2024

All rights Reserved

Аналізуй — платформа розумних людей, 2020-2024

All rights Reserved