Шпигун у палаці: королева роками жила поруч із радянським агентом, радники тримали її в невіданні

Illustration


Команда «Аналізуй»19 січня 2025

У тіні корони розквітає безліч таємниць. Одна з них нещодавно була розкрита Національним архівом Великої Британії. Кілька файлів британської секретної служби MI5 свідчать про те, що королева Єлизавета II протягом дев’яти років нічого не знала про зраду одного зі своїх співробітників, хоча той давно у всьому зізнався. Як це було можливим?

Ентоні Блант був далеким кузеном королеви Єлизавети та шанованим мистецтвознавцем. Він вступив на службу до секретної служби у 1940 році й за короткий час зайняв високу посаду. Після того, як залишив MI5 у 1945 році, Блант став директором Галереї королеви та членом королівського двору.
Як куратор королівської колекції творів мистецтва, Блант регулярно спілкувався з королевою і підтримував тісний контакт із королівською родиною. Однак Блант також вів бурхливе подвійне життя. Окрім роботи на королівську родину, він із 1930-х років був шпигуном Москви. Радянське міністерство внутрішніх справ завербувало Бланта та чотирьох його друзів-студентів з елітного Кембриджського університету. Через десятиліття ця група увійшла в історію як одна з найефективніших шпигунських груп, відома під назвою «Кембриджська п’ятірка».
Усі члени групи займали посади в британському уряді. Разом вони передавали Радянському Союзу величезну кількість інформації — настільки багато, що КДБ підозрював, що частина її була сфабрикована. Насправді ж «кембриджська п’ятірка» діяла за переконаннями — усі вони були переконаними комуністами.Коли одного з членів «кембриджської п’ятірки» допитували в ФБР, спливло ім’я Бланта. Під час допиту Бланта британські спецслужби представили незаперечні докази. Завіса спала, і Блант зізнався. Офіцер MI5 зазначає в одному з розсекречених файлів, що Блант відчув «глибоке полегшення» після свого зізнання у 1964 році. Це, ймовірно, було тягарем тридцятирічної брехні, який Блант скинув із себе.
Але перш ніж він зізнався, влада пообіцяла йому угоду про недоторканність. Попри зраду королівської родини, Бланту дозволили зберегти свою посаду й гідність на службі короні. Чотири прем'єр-міністри, що змінювали один одного, були поінформовані про цю угоду. Однак сама королева довгий час залишалася в невіданні. Ентоні Блант продовжував прогулюватися Букінгемським палацом, йому дозволили зберегти лицарське звання й регулярно тиснути руку королеві.
 Лише у 1973 році, через цілих дев’ять років після зізнання Бланта, монарха офіційно проінформували про його зраду. На той час Блант був серйозно хворий. Згідно з розсекреченими файлами, королева сприйняла новину про шпигунську діяльність Бланта «дуже спокійно і без здивування». Вона згадала, що «Бланта вже підозрювали в шпигунстві на початку 1950-х років». Ще через шість років, у листопаді 1979 року, широка громадськість дізналася про зраду Бланта. Прем'єр-міністр Маргарет Тетчер, виступаючи в Палаті громад, викрила мистецтвознавця та багаторічного державного службовця як шпигуна Радянського Союзу.
Бланта негайно позбавили лицарського звання та професорського титулу, але проти нього не було порушено кримінальної справи, що стало відголоском імунітету, який він отримав після свого зізнання. Він відійшов від громадського життя й провів останні роки у відносному усамітненні. Ентоні Блант помер у 1983 році у віці 75 років.

Оригінальний матеріал від The Telegraph тут.