Велетень української літератури Іван Франко

Illustration


27 серпня ми відзначаємо 168 річницю з Дня народження Івана Франка. Це постать, яка поєднала в собі багатогранні таланти і величезну енергію, спрямовану на розвиток української літератури, культури та національної ідентичності. Він був першим українським літератором, який зміг заробляти на життя своїм письменством, залишивши після себе понад шість тисяч творів.

Містика в житті Франка
Іван Франко, попри те, що був атеїстом, усе своє життя стикався з містичними явищами, що викликали подив і захоплення серед його сучасників. Він неодноразово розповідав про свої контакти з духами та навіть передбачення майбутніх подій. Наприклад, Франко стверджував, що передбачив смерть власного сина, що наводить на думку про його надприродні здібності.

Однак ці містичні прояви можна пояснити й іншими факторами. Відомо, що в останні роки життя Франко страждав від психічних розладів і приймав токсичні ліки на основі миш'яку, ртуті та йоду, які могли спричиняти галюцинації та впливати на його нервову систему. Ці ліки, хоч і мали на меті лікування, могли викликати серйозні побічні ефекти, які проявлялися в його сприйнятті реальності.

Стратегічний шлюб із Ольгою Хоружинською
Шлюб Івана Франка з Ольгою Хоружинською був не лише особистим вибором, але й свідомим політичним кроком. Франко розглядав цей союз як спосіб об'єднання східних і західних земель України. Ольга була випускницею Харківського інституту шляхетних дівчат та Вищих жіночих курсів у Києві. Вона володіла кількома мовами та походила з заможної патріотичної родини, що робило її ідеальною партнеркою для Франка в його націоналістичних прагненнях.

Попри те, що їхній шлюб був заснований на доктрині, а не на романтичних почуттях, Ольга активно підтримувала Франка у всіх його починаннях. Вона допомагала йому в літературній діяльності, вичитувала тексти, навчала французької мови, вкладала кошти у видання його творів. Однак їхнє спільне життя не було легким – Ольга, яка була російськомовною, не знайшла підтримки у Львівській громаді, а постійна робота та побутові труднощі поступово підірвали її здоров'я.

Політична діяльність та виклик марксизму
Іван Франко був не лише письменником, але й політичним діячем, який сміливо кинув виклик марксизму, що тоді набував популярності в Європі. Він був одним із засновників русько-української радикальної партії, що стала однією з перших політичних сил в Україні, яка відкрито виступила за соціальну справедливість та національне відродження. Франко розробив програму партії, яка включала ідеї позитивізму у філософії, наукового соціалізму в соціально-економічній політиці та реалізму в мистецтві.

Франко також виступав за використання назви «українці» замість «русини», яка тоді була поширена серед галичан. Він вважав, що українці повинні усвідомлювати свою національну ідентичність і бути об'єднаними без соціальних кордонів. Його політичні ідеї та діяльність заклали основи для майбутніх визвольних змагань українського народу.

У своєму відвертому листі до галицької української молоді 1905 року Іван Франко наголошував: «Ми повинні навчитися відчувати себе українцями, не лише галицькими чи буковинськими, а українцями без соціальних поділів». Вражає, як у Франкові поєднувалися стільки різнобічних талантів – філософа, історика, політика. Такі постаті, без зайвого пафосу, є справжніми стовпами, на яких ґрунтуються і незалежність, і історія України.