Колись народження дітей було чимось само собою зрозумілим. Сьогодні це вже не так. У результаті, якщо в 1964 році рівень народжуваності в Швейцарії становив 2,7 дитини на жінку, то зараз він впав до рекордно низького показника - 1,39 дитини. Така ж тенденція спостерігається і в Німеччині: у 2022 році рівень народжуваності впав до 1,46 дитини на одну жінку, що на 7,5% менше, ніж у попередньому році.
Соціологиня Рост зазначає, що для багатьох дорослих почуття безпеки відіграє важливу роль, тому на момент появи дітей люди хочуть мати надійного партнера, успішну кар’єру, комфортне житло і фінансову подушку, тому час настання батьківства зсувається все далі і ніколи не здається вдалим. Хоча професорка вважає, що ідеальний період для появи дітей — навчання в університеті, бо молоді люди мають достатньо часу та енергії для батьківських клопотів.
Підвищення рівня освіти жінок також відіграє значну роль у зниженні народжуваності. За даними німецького демографічного порталу, висококваліфіковані жінки частіше не мають дітей або мають меншу їхню кількість. У минулому відмова від кар’єри була практично обов’язковою для матерів. Сьогодні ж жінки ретельніше зважують, чи дійсно обмеження, які тягнуть за собою діти і сім’я, варті того. Змінилася й економічна логіка. Так, приблизно до Другої світової війни обов’язком дітей було забезпечувати батьків у старості. З розбудовою держави загального добробуту цей обов'язок ставав дедалі більш застарілим. Це перетворило дітей з економічного активу на економічний тягар. Критичним наслідком зниження народжуваності стає старіння населення.
Що потрібно зробити, щоб люди знову захотіли мати більше дітей? Заходи підтримки, такі як субсидії на дитячі садки, могли б посприяти, каже Рост. Вони знімають економічний тиск з родин. Тим не менше, не варто їх переоцінювати. Дискусія про дітей часто підживлюється економічними міркуваннями, але бажання мати дітей далеко не завжди є економічно вмотивованим.
Професорка вбачає відправну точку в побудові більш позитивного іміджу сім’ї. Вона має дедалі більше сприйматися як привабливе, бажане і необмежувальне утворення. Дуже шкодить героїзація чи, навпаки, демонізація працюючих жінок, знецінююче ставлення до домогосподарок та чоловіків, які обрали догляд за дитиною як пріоритет. Потрібні привабливі моделі сімʼї. Наприклад, круті, молоді батьки, які навчаються і готуються до успішної кар’єри.