Нерозказана історія найхаотичнішого саміту НАТО в історії

Illustration


Financial Times розповідає, як Трамп намагався вийти з НАТО у 2018 році й вимагав у партнерів гроші.

Коли президентський кортеж їхав зранку 12 липня 2018 року, прямуючи на саміт західного військового альянсу, він зателефонував своєму раднику з національної безпеки. «З нами поводяться несправедливо», — сказав Трамп. «До 1 січня всі країни повинні взяти на себе зобов’язання [збільшити витрати на оборону]... або ми підемо і не будемо захищати тих, хто цього не зробив».
Трамп поклав слухавку, схрестив руки та посміхнувся. Коли новина про його рішення поширилася серед делегації США, яка їхала з ним до Брюсселя на саміт, співробітники почали панікувати. Але багато інших лідерів альянсу, які вже скупчилися за великим столом переговорів і вели світські розмови, не усвідомлювали, що їх чекає.
Викрадення Трампом саміту НАТО у 2018 році стало найбільшим поворотним моментом в історії альянсу, який гарантував європейську безпеку з 1949 року. Хаотична, 48-годинна зустріч завершилася тим, що президент США заявив союзникам Америки, що він більше не захищатиме Європу. Як пише видання, дещо Трампу таки вдалось зробити.  НАТО, яке наступного тижня збереться у Вашингтоні на свій ювілейний саміт до 75-ї річниці, збільшило витрати на оборону до безпрецедентного рівня. Цього року планується витратити 430 мільярдів доларів, що на 55 відсотків більше, ніж до різких заяв Трампа в Брюсселі.
У великому матеріалі FT редакція робить спробу відбудови тамтешнього настрою, що витав в повітрі під час саміту. Приміром, під прицілом Трампа опинилася, зокрема, Німеччина. Вона витрачає менш як 2% ВВП на оборону, попри те, що вона є найпотужнішою державою Європи. І купувала величезні обсяги газу в Росії, країни, яку НАТО вважало своєю основною загрозою. «Тож ми захищаємо вас від Росії, але вони платять їй мільярди доларів?» — саркастично запитав Трамп. «Нам доведеться щось робити, тому що ми не збираємося з цим миритися. Ми не можемо з цим миритися. І це недоречно».
Столтенберг грайливо намагався дотримуватися своїх тез для об’єктивних камер. «Я думаю, — сказав норвежець, — що дві світові війни та холодна війна навчили нас, що разом ми сильніші, ніж окремо».
Трамп нахмурився. «Але як ви можете бути разом, коли країна отримує енергію від людини, від якої ви хочете захиститися? Ні, ви просто робите Росію багатшою».
Пригадуючи напружені дні саміту, редакція цитує одного із присутніх, хто бачив все на власні очі: «Тепер ми всі знаємо, що Трамп використовує ці події як інструмент переговорів. Але в той час це було захопливо, коли він ходив по кімнаті й казав людям заплатити». Тепер ми знаємо, що тоді відбулась безпрецедентна подія — з сесії саміт НАТО перетворився на майданчик для перемовин. В якусь мить представникам України та Грузії довелось залишити кімнату з ретельно підготовленими доповідями заради перемовин членів країн НАТО з Трампом.
«Це, мабуть, єдиний раз, коли ці дві країни були щасливі, що не були присутні під час обговорення на саміті НАТО», — зауважив один дипломат. Але «це не була дискусія з партнерами; це була дискусія, яку необхідно було провести між союзниками».
«На саміті нечасто трапляється так, що ви перериваєте програму», — сказав один із давніх дипломатів НАТО. — «Це було дуже важливим».
«Трамп мав факти про те, що робить кожна країна», — сказав другий, — і він міг процитувати, хто який відсоток свого ВВП витрачає на оборону. Він ходив по кімнаті... караючи всіх».
Він назвав Меркель на ім'я, додавши уколу про те, що Берлін пропускає занадто багато іммігрантів. Трамп заявив, що одного дня вони можуть стати загрозою безпеці, від якої США повинні будуть допомагати захищатися. «Це був метеоритний момент», — сказав один із присутніх у кімнаті. «Лідерам [було] пояснено: витрачайте більше або залишайтеся в спокої».
Пізніше, журналіст CNN запитав Трампа, чи вважає він, що погрози його союзникам по НАТО спрацювали. «Я просто хочу справедливості для Сполучених Штатів», — відповів президент. Але він явно насолоджувався результатом свого ультиматуму. «І якщо ви запитаєте генерального секретаря Столтенберга, він віддає нам повну заслугу, мабуть, маючи, на увазі мене в цьому випадку. Повна заслуга, тому що я сказав, що це несправедливо».
Повна версія статті доступна тутПереклад «Аналізуй»