Що не написали українські медіа про Келлога в Давосі

Illustration


Команда «Аналізуй»22 січня 2026

Одним із гостей вчорашнього давоського форуму став Кіт Келлог — американський генерал і радник Трампа, який відповідає за український напрямок у Вашингтоні. Його слова напряму впливають на те, яку підтримку отримує Україна.

В офіційних медіа можна знайти дипломатичні цитати із зустрічі, на якій побувала і я. Загалом вони звучать так:
Про Україну: «Якщо Україна переживе цю зиму — січень, лютий — і дійде до березня-квітня, перевага буде на її боці, а не на боці Росії».
Про Путіна: «Він шукає вихід, бо розуміє, що не може виграти цю війну».
Про США: «Сполучені Штати залишаються ключовим гравцем у підтримці миру та глобальної стабільності».
Та чомусь ЗМІ оминули питання із зали та реакцію містера Келлога. А саме:
Щодо Гренландії: чи не стане це ризиком для самого НАТО та причиною ще більшого загострення світової безпеки? (Не дослівно, але суть така). Відповідь була яскравою: «Та не переживайте ви так за Гренландію! Америка намагається купити її вже 100 років (згадав ще й Катерину з Аляскою), тож це нормальна практика. Взагалі не варто було її нікому "віддавати"». Це було таке собі «заспокійливе» для європейців, майже в тому ж дусі, що й промова Трампа.
Щодо України: знову були запевнення в підтримці, гордість за сміливість і стійкість українців та впевненість, що Росія ось-ось «навернеться» економічно — мовляв, нам тільки «день простояти та зиму протриматися».
На питання про те, який реальний тиск може здійснити Трамп і європейські лідери, аби примусити Путіна до перемовин, він відповів: Росія — це «країна-бензоколонка». Втрата доходів від продажу ресурсів та боротьба з «тіньовим флотом» — це шлях до розв’язки. Ба більше, сучасна Росія — це не СРСР, її міць уже не та, тому не варто переоцінювати здатність Путіна тягнути війну роками.
Усе це звучить логічно, але є питання, які так і залишаються без відповідей. Наприклад:
1. Чому все рідше від перших осіб світу ми чуємо, що Путін зруйнував міжнародне право анексією Криму? Саме це є першопричиною того, чому війна має завершитися не «вигідними компромісами» (і то не для нас) заради «порятунку душ», а відновленням справедливості.
2. Чому Трамп знову і знову тисне саме на українську сторону в риториці та «за лаштунками» камер ТБ (які він так зневажає)?
3. Якщо американські партнери так багато говорять про необхідність «чіткої стратегії», то чи готові США взяти на себе політичну відповідальність за наслідки? Адже затримка чи скорочення підтримки може призвести до розширення війни в Європі та прямої загрози для НАТО.
4. Як пояснити союзникам, що США вимагають від них стійкості, але самі коливаються у питанні тиску на агресора, якого Україна стримує ціною власних життів?
5. Чи визнаєте ви, що кожен долар, не вкладений у підтримку України сьогодні, обернеться десятками мільярдів витрат на оборону НАТО завтра?
Та й питання Гренландії залишається ризикованим у розрізі заяв нашого ворога. Росія вже на повну використовує риторику про «безпеку країни» (аналогія Гренландія — Крим) як привід для переділу кордонів.
Це сумно, це цинічно, але це Realpolitik. Хоча загалом генерал — дуже приємний співрозмовник і в нинішніх реаліях справжній дипломат.

Авторка: Ксенія Смірнова, Давос