Ян Марсалек: бізнесмен, махінатор, австрієць і російський шпигун

Illustration


Команда «Аналізуй»22 вересня 2025

Компанія Wirecard починалася як платіжний сервіс для азартних ігор і дорослого контенту. Але за лічені роки піднялася у самий топ німецької біржі: у 2018 компанія потрапила німецьку біржу і коштувала більше, ніж головний німецький банк Deutsche Bank. Правою рукою президента Wirecard став австрієць Ян Марсалек. Він блискавично піднявся з нікого до керівника багатомільярдної компанії.

Казка скінчилася у червні 2020-го. Виявилося, що на рахунках в Азії не існує обіцяних «1,9 мільярда євро». Консалтингова компанія Ernst & Young відмовилася підтвердити звітність, акції Wirecard впали на 96%, і компанія оголосила про банкрутство. Тисячі інвесторів втратили мільярди.

Фінансовий контролер Німеччини замість того, щоб дослідити Wirecard детальніше, встиг навіть подати позов проти журналістів Financial Times, які ще з 2015 року писали про брехню в балансах. Результат — найбільший фінансовий скандал Німеччини з часів заснування ФРН і жахливий фінансовий крах.

Учора Марсалек ще обідав із австрійським контррозвідником, а вже наступного дня вилітав приватним джетом через Мінськ до Москви. Організацією займалися колишні депутати FPÖ, а допомагали — співробітники австрійської контррозвідки, що вже були під підозрою у співпраці з Росією. По прибутті на нього чекала нова кар’єра шпигуна. І перший новий паспорт — під прикриттям православного священника.

У Москві поруч із Марсалеком з’явилася Євгенія Курочкіна, кодове ім’я — Red Sparrow. У її резюме — «володіння зброєю» і «техніки рукопашного бою». За даними австрійських та німецьких видань, вона допомогла Марсалеку з документами, возила його в Крим, була дотична до спроби викрадення перебіжчика в Чорногорії та навіть фігурувала у справі вбивства в Берліні. Кіношна «червона шпигунка» в реальному житті виявилася реальнішою, ніж у фільмах.

У Москві Марсалек взяв нову особистість і тепер він — Олександр Нелідов. Його телефон понад 300 разів був помічений біля штаб-квартири ФСБ на Луб’янці. Він створював фірми на папері, але справжня робота була іншою: координував агентурну мережу з болгарських найманців, які шпигували в Європі і вже отримали вироки. У Відні група стежила за відомим журналістом-розслідувачем Христо Ґрозєвим і навіть обговорювала його викрадення. Сам Марсалек у 2023–24 роках неодноразово їздив у Крим і навіть на Донбас. З’явилися фото, де він у військовій формі з російською символікою — доказ можливої участі у війні проти України.

Марсалек залишається громадянином Австрії. Закон каже: громадянство можна відібрати, якщо людина служить іноземній державі й «суттєво шкодить інтересам республіки». Зі шпигунством проблем немає — це доведено. Але питання «шкоди для іміджу» юридично нечітке, а подібних прецедентів ще не було. Вирішує справу уряд Нижньої Австрії, бо саме там Марсалек народився. Міністр внутрішніх справ Карнер уже визнав: громадянство — «високе благо», його відбирають лише у виняткових випадках. Адвокати кажуть: навіть тут державі доведеться довести все бездоганно, інакше буде проблема з міжнародним правом — не можна довільно робити людину апатридом.

Цю захопливу історію зібрало і опублікувало австрійське видання Der Standard разом із іншими авторитетними медіа та міжнародними розслідувачами.

Джерело: Derstandard.Переклад: Ярослав Зорка.